Лінарит
| Лінарит | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Lna[2] |
| Хімічна формула | PbCu[SO4](OH)2 |
| Nickel-Strunz 10 | 7.BC.65[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 3 |
| Колір риси | блідо-голуба |
| Густина | 5,35 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Лінарес[4] |
| Типова місцевість | Лінарес |
 Лінарит у Вікісховищі | |
Лінари́т (рос. линарит; англ. linarite; нім. Linarit m) — мінерал, гідроксилсульфат свинцю та міді острівної будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: PbCu[SO4](OH)2. Містить: PbO — 55,69 %; CuO — 19,83 %; SO3 — 19,98 %; H2О — 4,50 %.
Сингонія моноклінна.
Кристали видовжені, часто таблитчасті, кірочки або сплутані агрегати призматичних кристалів. Спайність досконала. Густина 5,35. Твердість 3. Колір насичений блакитний. Блиск скляний до напівалмазного. Риса блідо-голуба. Злам раковистий. Напівпрозорий. Крихкий.
Вперше знайдений в районі Лінарес (Іспанія). Відомі знахідки у графстві Камберленд (Англія), в районі Цумеба (Намібія), в Брокен-Гілл (Австралія), Маммот-Майн (штат Аризона, США), та Іньйо (штат Каліфорнія, США). Вторинний мінерал. Зустрічається в невеликих кількостях у зонах окиснення родовищ свинцю, міді та срібла.
Часто асоціює з аурихальцитом, англезитом, хризоколою, геміморфітом та ін. мінералами зон вторинного сульфідного збагачення.
За назвою міста Лінарес (Іспанія), H. J. Brooke, 1822. Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лінарит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лінарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Cornelis Klein. Mineralogia. — Zanichelli (2004).
Посилання[ред. | ред. код]
- Linarite — Webmin [Архівовано 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Mineral galleries
- Mindat [Архівовано 15 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Webmineral [Архівовано 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
