Ліндісфарнське євангеліє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліндісфарнське євангеліє
LindisfarneFol27rIncipitMatt.jpg
Ліндісфарнське євангеліє
Час створення: кін. VII — поч. VIII ст.
Розміри: {{{розміри}}}
Зберігається: Лондон
Музей: Британська бібліотека

​​

Ліндісфарнське євангеліє(англ. Lindisfarne Gospels) — ілюстрована рукописна книга, що містить тексти Євангелій від Матвія, Марка, Луки та Івана латинською мові. Книга створена у монастирі на острові Ліндісфарн в Нортумбрії в кінці VII — початку VIII сторіччя.

Короткий опис[ред.ред. код]

Цей манускрипт є яскравим представником групи так званих «острівних Євангелій» — рукописних книг, створених ірландськими (кельтськими) ченцями в VII — IX століттях та містить багато мініатюр, виконаних у кельтсько-англосаксонському стилі.

Євангеліє з Ліндісфарна, як припускають, є роботою ченця на ім'я Еадфріт (Eadfrith), що став єпископом на Ліндісфарні 698 року і помер 721 року. За останніми дослідженнями, час створення книги - близько 715 року. Припускають, що книгу було створено на честь святого Кутберта.

Євангеліє багато ілюстроване в острівному стилі, книга спочатку мала оздоблений коштовностями оклад, створений Білфрітом-відлюдником (Billfrith the Anchorite) в VIII столітті. Під час рейдів вікінгів на острів Ліндісфарн оклад було втрачено, а заміну йому зробили лише 1852 року. Текст написано острівним шрифтом.

У X столітті єпископом Ліндісфарнським Алдредом було зроблено переклад Євангелій староанглійською мовою. Переклад було записано між рядків латинського тексту. Це один з перших перекладів Євангелій на англійською мовою.

Книга була придбана сером Робертом Коттоном у клерка Парламенту Роберта Боуєра на початку XVII століття. У XVIII століттіі бібліотека Коттона була придбана Британським музеєм. Звідти книга потрапила до Британської Бібліотеки в Лондоні.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Jonathan J. G. Alexander (Hrsg.): A survey of manuscripts illuminated in the British Isles. V. 1: J. J. G. Alexander: Insular manuscripts. 6th to the 9th century. Miller, London 1978, ISBN 0-905203-01-1, p. 35–40.
  • Janet Backhouse: The Lindisfarne Gospels. Phaidon 1981 ISBN 0-7148-2461-5
  • Janet Backhouse: The Lindisfarne Gospels. A Masterpiece of Book Painting. The British Library, London 1995 ISBN 0-7123-0400-2
  • Michelle P. Brown: The Lindisfarne Gospels and the Early Medieval World. The British Library, London 2011 ISBN 978-0-7123-5801-9
  • Michelle P. Brown (Hrsg.): The Lindisfarne Gospels. Codex Lindisfarnensis Cotton MS Nero D.iv der British Library, London. Das Buch von Lindisfarne, Bd. 1-4, Faksimile Verlag Luzern, Luzern 2001-2003. ISBN 3-85672-084-7 ISBN 3-85672-085-5 ISBN 3-85672-086-3
  • Michelle P. Brown: The Lindisfarne Gospels: Society, Spirituality and the Scribe (The British Library Studies in Medieval Culture). University of Toronto Press, Toronto 2003 ISBN 0-8020-8825-2
  • Christoph Eggenberger: Book of Lindisfarne. In: Severin Corsten u. a. (Hrsg.): Lexikon des gesamten Buchwesens. Band: 1: A - Buch. 2. völlig neu bearbeitete Auflage. Hiersemann, Stuttgart 1987, ISBN 3-7772-8721-0, S. 505–506.
  • Thomas D. Kendrick: Evangeliorum quattuor Codex Lindisfarnensis. Musei Britannici Codex Cottonianus nero D.IV permissione Musei Britannici totius codicis similitudo expressa. (Faks.-Ausg.). Urs Graf, Olten u.a. 1956-1960
  • Nancy Netzer: Die Arbeitsmethoden der insularen Skriptorien. Zwei Fallstudien: Lindisfarne und Echternach. Deutsche Übersetzung von Annette Schroeder. In: Michele Camillo Ferrari (Hrsg.): Die Abtei Echternach. 698 - 1998. Publ. du CLUDEM, Luxembourg 1999, ISBN 2-919979-12-4, (Publications du Centre Luxembourgeois de Documentation et d’Études Médiévales CLUDEM 15), S. 65–103.
  • Carl Nordenfalk:Insulare Buchmalerei. Illuminierte Handschriften der Britischen Inseln 600 - 800. Prestel, München 1977, ISBN 3-7913-0402-X, (Die großen Handschriften der Welt), S. 60–75.

Посилання[ред.ред. код]