Ліннеїт
Ліннеїт (рос. линнеит, англ. linneite, нім. Linneit m) – мінерал, сульфід кобальту координаційної будови, група шпінелей.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула: Co3S4. Містить(%): Co – 57,96; S – 42,04. Со заміщується Ni, Fe, Cu. Сингонія кубічна. Спайність недосконала. Форми виділення: октаедричні кристали, іноді зернисті масивні агрегати. Густина 4,8-5,0. Твердість 5,5. Колір білий, світло-сірий з рожевим відтінком, часто з жовтою грою кольорів, сіро-сталевий. Блиск металічний. Риса сірувато-чорна. Непрозорий. Крихкий. Зустрічається в гідротермальних родовищах в асоціації з халькопіритом, піритом, мілеритом. Крупні кристали знайдені у провінції Шаба (Конго-Кіншаса), у районі Зіген (Німеччина), районі Мінерал-Гілл (штат Меріленд, США). Джерело кобальту та нікелю. Порівняно рідкісний.
Відкрив цей мінерал у 1832 році в Швеції французький геолог фр. François Sulpice Beudant. Початково його було названо нім. Koboldin. У 1845 році австрійський вчений Вільгельм Хайдінгер перейменував його на ліннеїт на честь видатного шведського ботаніка Карла Ліннея (Carl Linné, латинізоване – Carolus Linnaeus).
Різновиди [ред.]
Розрізняють:
- ліннеїт мідний (містить мідь, яка заміщує кобальт),
- ліннеїт нікелистий (полідиміт),
- ліннеїт селенистий (різновид Л., який містить до 5% Se).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ліннеїт |
