Ліннеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лінеїт.

Ліннеїт (рос. линнеит, англ. linneite, нім. Linneit m) – мінерал, сульфід кобальту координаційної будови, група шпінелей.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Co3S4. Містить(%): Co – 57,96; S – 42,04. Со заміщується Ni, Fe, Cu. Сингонія кубічна. Спайність недосконала. Форми виділення: октаедричні кристали, іноді зернисті масивні агрегати. Густина 4,8-5,0. Твердість 5,5. Колір білий, світло-сірий з рожевим відтінком, часто з жовтою грою кольорів, сіро-сталевий. Блиск металічний. Риса сірувато-чорна. Непрозорий. Крихкий. Зустрічається в гідротермальних родовищах в асоціації з халькопіритом, піритом, мілеритом. Крупні кристали знайдені у провінції Шаба (Конго-Кіншаса), у районі Зіген (Німеччина), районі Мінерал-Гілл (штат Меріленд, США). Джерело кобальту та нікелю. Порівняно рідкісний.

Відкрив цей мінерал у 1832 році в Швеції французький геолог фр. François Sulpice Beudant. Початково його було названо нім. Koboldin. У 1845 році австрійський вчений Вільгельм Хайдінгер перейменував його на ліннеїт на честь видатного шведського ботаніка Карла Ліннея (Carl Linné, латинізоване – Carolus Linnaeus).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • ліннеїт мідний (містить мідь, яка заміщує кобальт),
  • ліннеїт нікелистий (полідиміт),
  • ліннеїт селенистий (різновид Л., який містить до 5% Se).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]