Ліото Мачіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліото Мачіда
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Ліото Карвалью Мачіда
Прізвисько Дракон (англ. Dragon)
Громадянство Бразилія Бразилія
Дата народження 30 травня 1978(1978-05-30) (36 років)
Місце народження Сальвадор, Бразилія
Місце проживання Белем, Бразилія
Зріст 185 см
Розмах рук 188 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Середня (77-84 кг)
Стійка Правобічна, змінна
Стиль Карате
Команда «Black House»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 2 травня 2003
Останній бій 15 лютого 2014
Боїв 25
Перемог 21
 • нокаутом 8
 • підкоренням 2
 • рішенням 11
Поразок 4
 • нокаутом 1
 • підкоренням 1
 • рішенням 2

Ліо́то Карва́лью Мачі́да (порт. Lyoto Carvalho Machida; *30 травня 1978, Салвадор, Бразилія) — бразильський спортсмен, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (2009 – 2010 роки). Відзначився перемогами над відомими бійцями світового рівня: чемпіоном світу у легкій вазі Бі Джей Пенном, чемпіоном світу у середній вазі Річем Франкліном, чемпіонами світу у напівважкій вазі Тіто Ортісом, Рашадом Евансом, Ренді Кутюром та Деном Хендерсоном.

Ліото є знавцем карате сьотокан (чорний пояс) і бразильського дзюдзюцу (чорний пояс).

В межах UFC виступи Ліото відзначались такими преміями:

  • «Бій вечора» (2 рази)
  • «Нокаут вечора» (4 рази)

Біографія[ред.ред. код]

Ліото Мачіда народився 30 травня 1978 року в місті Салвадор, Бразилія. Він став третім сином в родині японського емігранта, майстра бойових мистецтв Йосидзо Матіди (Йошизо Мачіди). Змалку вивчав бойові мистецтва, зокрема карате. Ліото та його старший брат Шинзо стали наймолодшими спортсменами в Бразилії, що були атестовані на чорний пояс. Цю високу оцінку своїм умінням юний Ліото отримав в 13 років.[1]

Уроки карате Ліото та його брати брали у свого батька, який очолював створену ним академію бойових мистецтв «Apam Machida». А з 1993 року Ліото Мачіда починає вивчати бразильське дзюдзюцу. У віці 15-17 років він вже бере участь у бразильських чемпіонатах, і навіть чемпіонатах Південної Америки. Захоплений вражаючими успіхами свого земляка Ройса Ґрейсі на арені UFC, Мачіда ставить собі за мету досягти того ж.[2]

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

2 травня 2003 року Ліото Мачіда дебютує в боях змішаного стилю в японській лізі професійної боротьби. Протягом трьох років він завойовує увагу знавців спорту, перемагаючи у різноманітних міжнародних змаганнях. Мачіді щастить на іменитих супротивників: він здобуває перемогу над Стефаном Боннаром, Річем Франкліном, Бі Джей Пенном. Останнього відмовляли брати участь у бою проти Мачіди, аргументуючи це маловідомістю Ліото, але Пенн наполіг на двобої і врешті програв. Згодом він скаже: «Мачіда — це справжній боєць. Мені подобається, що він тепер чемпіон. Мені подобається дивитись, як він б'ється, можна навіть сказати, що я його фанат».[3]

3 лютого 2007 року Мачіда дебютує в Абсолютному бійцівському чемпіонаті (англ. UFC). Тут він продовжує свій безпрограшний поступ, перемагаючи, зокрема, дуже небезпечних ударників Девіда Хіта, Рамо Сокоджу, екс-чемпіона світу Тіто Ортіза, відправляє у глибокий нокаут свого земляка і спів-претендента на чемпіонський титул Тіаґу Сілву.

23 травня 2009 року Мачіді випадає нагода, заради якої він починав свою кар'єру в MMA — титульний бій проти діючого чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії Рашада Еванса. На момент проведення бою Еванс, як і Мачіда, не мав жодної поразки в змішаних бойових мистецтвах. Його першою поразкою став саме цей бій, захист титулу. Наприкінці другого раунду Ліото Мачіда відправив Еванса у нокаут серією потужних ударів кулаками, ставши чемпіоном світу у напівважкій вазі.

Ліото Мачіда захистив титул чемпіона світу 24 жовтня 2009 року у бою проти екс-чемпіона серії PRIDE Маурісіу Руа.[4] Вельми неоднозначний виступ Мачіди був одностайно визнаний суддями переможним із різницею в одне очко (Мачіда — 48, Руа — 47), що спровокувало невдоволення публіки. Президент UFC Дана Уайт на прес-конференції після бою пообіцяв організувати реванш «настільки швидко, наскільки це буде можливо».[5]

Бій-реванш відбувся 8 травня 2010 року на 113 етапі UFC і тривав лише три з половиною хвилини. В рішучому наступі Маурісіу Руа здолав оборону діючого чемпіона і відправив Ліото Мачіду у глибокий нокаут. 2010 рік загалом став невдалим для Мачіди у спортивному сенсі: восени цього року він програв вдруге у своїй кар'єрі, поступившись очками (за роздільним рішенням суддів) екс-чемпіону світу Куінтону Джексону.

Навесні 2011 року, на 129 етапі UFC в Торонто, Мачіда повернувся на шлях перемог, здолавши видовищним нокаутом ветерана змішаних єдиноборств, п'ятиразового чемпіона світу Ренді Кутюра. За виконання удару Ліото був удостоєний премії «Нокаут року» від видання «Sherdog». Взимку того ж року Мачіда вийшов на заміну травмованому Рашаду Евансу в бою за чемпіонський титул. Чемпіон Джон Джонс переміг Ліото технічним підкоренням.

Влітку 2012 року Мачіда переміг нокаутом колишнього претендента на титул — Раяна Бейдера, переможця «Абсолютного бійця». У 2013 році Мачіда здобув перемогу за очками у поєдинку проти екс-чемпіона світу у трьох вагових категоріях Дена Хендерсона, і в тому ж році поступився очками молодому претенденту Філу Девісу. Спірні рішення суддів у обох боях були несхвально прийняті аудиторією чемпіонату. Восени 2013 року Ліото Мачіда дебютував у середній ваговій категорії, вперше за кар'єру скинувши вагу. На турнірі у Манчестері Ліото провів бій проти колишнього одноклубника Марка Муньйоса, відправивши того у нокаут круговим хай-кіком.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Бої Ліото Мачіди
(Відео з офіційного каналу UFC на сайті YouTube)
Nuvola apps kaboodle.svg «Ліото Мачіда – Ренді Кутюр» (30.04.2011)

Родина[ред.ред. код]

Мачіда одружений. Восени 2008 року в родині Ліото і Фабіули Мачід народився син Таїу.

У Ліото є три рідних брати і один названий.

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога Нідерланди Ґеґард Мусасі 77-84 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02014-02-15 15 лютого 2014 Бразилія Жараґуа-ду-Сул, Бразилія «UFC Fight Night 36» Нагороджений премією «Бій вечора».
Перемога США Марк Муньйос 77-84 кг Нокаут (удар ногою) 1 3:10 02013-10-26 26 жовтня 2013 Велика Британія Манчестер, Велика Британія «UFC Fight Night 30» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Поразка США Філ Девіс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02013-08-03 3 серпня 2013 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія «UFC 163»
Перемога США Ден Хендерсон 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02013-02-23 23 лютого 2013 США Анахайм, США «UFC 157»
Перемога США Раян Бейдер 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 1:32 02012-08-04 4 серпня 2012 США Лос-Анджелес, США «UFC on Fox 4»
Поразка США Джон Джонс 84-93 кг Технічне підкорення (удушення руками) 2 4:26 02011-12-10 10 грудня 2011 Канада Торонто, Канада «UFC 140» Бій за титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Нагороджений премією «Бій вечора».
Перемога США Ренді Кутюр 84-93 кг Нокаут (удар ногою) 2 1:05 02011-04-30 30 квітня 2011 Канада Торонто, Канада «UFC 129» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Поразка США Куінтон Джексон 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02010-11-20 20 листопада 2010 США Оберн-Гіллс, США «UFC 123»
Поразка Бразилія Маурісіу Руа 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 1 3:35 02010-05-08 8 травня 2010 Канада Монреаль, Канада «UFC 113» Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Маурісіу Руа 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02009-10-24 24 жовтня 2009 США Лос-Анджелес, США «UFC 104» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Рашад Еванс 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 3:57 02009-05-23 23 травня 2009 США Лас-Вегас, США «UFC 98» Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Перемога Бразилія Тіаґу Сілва 84-93 кг Нокаут (удар кулаком) 1 4:59 02000-01-31 31 січня 2000 США Лас-Вегас, США «UFC 94» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Перемога США Тіто Ортіз 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-05-24 24 травня 2008 США Лас-Вегас, США «UFC 84»
Перемога Камерун Рамо Тьєрі Сокоджу 84-93 кг Підкорення (удушення руками) 2 4:20 02007-12-29 29 грудня 2007 США Лас-Вегас, США «UFC 79»
Перемога Японія Кадзухіро Накамура 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-09-22 22 вересня 2007 США Анахайм, США «UFC 76»
Перемога США Девід Хіт 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-04-21 21 квітня 2007 Велика Британія Манчестер, Велика Британія «UFC 70»
Перемога США Сем Хогер 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-02-03 3 лютого 2007 США Лас-Вегас, США «UFC 67»
Перемога США Вернон Уайт 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02006-07-22 22 липня 2006 США Лос-Анджелес, США «WFA: King of the Streets»
Перемога Бразилія Дімітрі Вандерлей 84-93 кг Технічний нокаут (виснаження) 3 3:24 02006-04-29 29 квітня 2006 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія «Jungle Fight 6»
Перемога США Бі Джей Пенн Вільна Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-03-26 26 березня 2005 Японія Сайтама, Японія «K-1 Hero's 1» Вільна вага: Мачіда – 102 кг; Пенн – 86,5 кг.
Перемога Австралія Сем Греко 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02004-05-22 22 травня 2004 Японія Сайтама, Японія «K-1 MMA Romanex»
Перемога Канада Майкл МакДональд 84-93 кг Підкорення (удушення руками) 1 2:30 02004-03-14 14 березня 2004 Японія Сайтама, Японія «K-1 Beast»
Перемога США Річ Франклін 97 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 2 1:03 02003-12-31 31 грудня 2003 Японія Кобе, Японія «Inoki Bom-Ba-Ye 2003»
Перемога США Стефан Боннар 84-93 кг Технічний нокаут (розсічення) 1 4:21 02003-09-13 13 вересня 2003 Бразилія Манаус, Бразилія «Jungle Fight 1»
Перемога Японія Кенґо Ватанабе 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02003-05-02 2 травня 2003 Японія Токіо, Японія «NJPW: Ultimate Crush»

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]