Ліпкан Володимир Анатолійович

Ліпкан Володимир Анатолійович
Народився	29 жовтня 1976(1976-10-29) (47 років) Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	науковець, юридичний навчальний заклад, правник, викладач університету
Alma mater	Національна академія внутрішніх справ (1997) і КРОК
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Вчене звання	професор
Сайт	lipkan.com
Висловлювання у Вікіцитатах

Ліпкан Володимир Анатолійович (29 жовтня 1976, м. Київ) — український учений, мислитель і стратегічний архітектор, громадський діяч, доктор юридичних наук (2009), професор (2018), академік Національної академії наук вищої освіти України, академічний радник Національної академії правових наук України, академік Міжнародної кадрової академії. Засновник теорії безпекознавства, в тому числі націобезпекознавства, терорології і теророґенезу, правового регулювання штучного інтелекту  (homo cyberus, homo eraser), інформаційної деліктології.

Один із засновників теорії геостратегії сучасної Української держави.

Фундатор та провідник наукових шкіл з інформаційної та кібербезпекової політики, інформаційного права, національної та міжнародної безпеки, теорії стратегічних комунікацій, правового регулювання штучного інтелекту, стратегії державної інфраструктурної політики і серії відповідних наукових праць «ORDO ORDINANS», в якій публікуються наукові здобутки власної наукової школи. Керівник апарату Федерації кікбоксингу України "ІСКА". Фінансовий візіонер і стратегічний аналітик. Поет і журналіст, меценат. Засновник та ведучий власних аналітичного телепроекту «Smart Ukraine» та фінансово-аналітичного інтернет-проекту LiMon.

Досягнення, нагороди

14 жовтня 2022 року — за значний внесок в становлення сучасної національної ідеї, вшанування героїв національно-визвольних змагань та їх сімей, патріотизм, активну діяльність, спрямовані на об'єднання українців усього світу у прагненні утвердження суверенності та розвитку України  нагороджений хрестом «80 років УПА» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

22 грудня 2018 року рішенням Президії Академії наук вищої освіти України нагороджений медаллю імені Ярослава Мудрого.

29 жовтня 2018 року з нагоди святкування Дня народження нагороджений Президентом Федерації кікбоксингу України «ISKA» Олегом Мандзюком оригінальними запонками «ISKA», виготовленими Класичним ювелірним домом Лобортас.

29 травня 2018 року за вагомий внесок у розвиток кікбоксингу в Україні був нагороджений Першим Президентом України Леонідом Кравчуком іменними боксерськими рукавичками.

У 2018 році отримав Подяку від міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова за вагомий особистий внесок в організацію Чемпіонату світу з кікбоксингу "ІСКА" в Україні, популяризацію фізичної культури та неолімпійських видів спорту, професіоналізм, відданість справі.

Протягом 2015-2017 рр. неодноразово нагороджений також Грамотами Міністерства оборони України

3 жовтня 2016 року — за значний особистий внесок у забезпечення прав і свобод людини та громадянина, гідне та чесне служіння закону, утвердження верховенства права і закону в незалежній Україні нагороджений знаком «За службу закону» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

1 серпня 2016 року — за багаторічну плідну працю, спрямовану на розвиток українського спорту, за професіоналізм та відданість справі нагороджений знаком «За розвиток українського спорту» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

2 лютого 2016 року — за видатні заслуги та наполегливу працю, сумлінне та бездоганне служіння українському народу, спрямовані на розвиток і утвердження суверенітету України нагороджений орденом «За розбудову України» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

У 2016 році нагороджений Почесною грамотою Академії наук вищої освіти України «За вагомий особистий внесок у розвиток освіти та науки».

У 2016 році — нагороджений знаком «За службу закону» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

За часи роботи в органах внутрішніх справ неодноразово нагороджений: Медалями „За сумлінну службу” І, ІІ, ІІІ ступенів; Ювілейним пам’ятним знаком „85 років КНУВС”, Відзнакою „За відзнаку в службі” ІІ ступеню.

У 2013 році – нагороджений грамотою Київської міської державної адміністрації за розвиток спорту.

4 серпня 2008 року — за високий професіоналізм, успішну організаторську і управлінську діяльність, створення наукової школи національної безпеки, вагомий особистий внесок у розвиток безпекової науки та освіти, підготовку висококваліфікованих кадрів у сфері національної безпеки України нагороджений золотою медаллю Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління»[1]

У 2003 році за значні успіхи у навчанні, а також активну організаторську діяльність, позиціонування іміджу України, було визначено найкращим студентом української делегації (серед 13 представників), а також найкращим студентом 41 сесії (серед 47 членів, що представляли Україну, Угорщину, Росію та Румунію), у зв'язку з чим було нагороджено начальником кримінальної поліції Угорщини пам'ятною медаллю та вручено відповідний диплом.

У 2002 році  за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, плідну працю щодо підтримки соціального становлення розвитку молоді в Україні та з нагоди Дня молоді нагороджений почесною грамотою Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді.

У 2002 році став одним із переможців конкурсу № 7, що проводився Харківським Центром по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вошингтоні, підготувавши наукове дослідження за темою «Основи терорології».

У 1997 році — отримав премію ім. Володимира Суміна Української правничої фундації, ставши переможцем загальнодержавного конкурсу студентських наукових робіт із дослідженням на тему: «Соціально-правова сутність тероризму».

Фахові компетенції

Науковий рівень

18 грудня 2018 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання Професора.

24 грудня 2011 року обрано Академіком Академії наук вищої освіти України.

18 лютого 2009 року захистив докторську дисертацію з проблем правового регулювання національної безпеки (юридичні науки).

4 серпня 2008 року за розробку теорії національної безпеки, підготовку висококваліфікованих кадрів, патріотичне виховання молоді, а також вагомий особистий внесок  у розбудову правової та безпекової держави присвоєно звання Почесний Академік Міжнародної кадрової академії.

16 лютого 2006 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання Доцента.

21 червня 2000 року захистив кандидатську дисертацію з проблем боротьби з тероризмом (юридичні науки).

Освітній рівень

У березні 2018 року закінчив з відзнакою Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра зі стратегічних комунікацій.

У березні 2010 року — закінчив з відзнакою Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК», отримавши кваліфікацію «Професіонал з управління фінансово-економічною безпекою».

З січня по березень 2010 року — проходив навчання в Інституті національної безпеки Університету Делавер (NSI, Delaware, USA).

У 2004 році — достроково закінчив докторантуру Київського національного університету внутрішніх справ очної форми навчання, випустивши монографію та подавши написану відповідно до вимог ВАК України докторську дисертацію для проведення міжкафедрального семінару.

З лютого по березень 2004 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в США, штат Нью-Мексико, м. Розвел (International Law Enforcement Academy, Roswell, New Mexico, USA). Де, зокрема вивчав особливості побудови системи стратегічних комунікацій, інформаційного супроводження діяльності сил національної безпеки.

У лютому 2003 року закінчив з відзнакою Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, отримавши кваліфікацію спеціаліста з менеджменту організацій.

З 23 травня по 19 липня 2003 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в Угорщині м. Будапешт (International Law Enforcement Academy, Budapest, Hungary). Під час навчання в академії виконував обов'язки голови української делегації.

у  2000 року — достроково закінчив ад’юнктуру Національної академії внутрішніх справ очної форми навчання.

У 1997 році — закінчив з відзнакою Національну академію внутрішніх справ України.

У 1993 році — закінчив із золотою медаллю спеціалізовану фізико-математичну школу № 173 м. Києва.

Підвищення кваліфікації

Бізнес тренінги

У квітні 2019 року — пройшов навчання у Єгипті у Компанії Starlife за програмою “Leadershipseminar-2. LS-2”, про успішну участь в якому видано відповідний Диплом.

3 27 по 31 серпня 2018 року пройшов навчання у с. Мігове Чернівеської області, у Компанії Starlife за програмою «Rhetoric seminar. RS-1», про успішну участь в якому видано відповідний Диплом. Очолював команду фінансових консультантів, яка посіла перше загальнокомандне місце серед 10 команд, що проходили навчання.

У жовтні 2017 року — пройшов навчання у Туреччині у Компанії Starlife за програмою “Leadershipseminar-1. LS-1”, про успішну участь в якому видано відповідний Диплом.

Професійне навчання

У листопаді 2015 року — пройшов підвищення кваліфікації в Дипломатичній академії при МЗС України з питань міжнародної комунікації.

З 4 по 7 грудня 2014 року — проходив навчання у Вільній школі журналістики за напрямом Master of Political Management (державне управління, політичний маркетинг і політтехнології, GR, digital технології у суспільно-політичних процесах).

З квітня 2006 року по лютий 2009 року обіймав посаду начальника кафедри міжнародних відносин та національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ. На даній кафедрі було розроблено інноваційні комплекси інформаціологічних дисциплін: «Інформаційна безпека України», «Державна інформаційна політика України», «Інформаційна акмеологія», «Інформаційне право», «Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом», «Інформаційна деліктологія».

З 12 травня по 2 червня 2008 року — успішно пройшов курс підвищення кваліфікації в Інституті безпеки і управління за програмою «Організація і управління безпекою соціальних систем».

У вересні 2003 року — пройшов тренінг ФБР за темою «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин» (Post Blast Scene Management).

З травня по липень 2002 року проходив підвищення кваліфікації в Міжнародній правоохоронній академії в Будапешті, Угорщина.

З 20 по 24 січня 2003 року — успішно пройшов тренінг за програмою «Боротьба з тероризмом», який проводив Тренінговий центр «Партнерство заради миру» (Partnership for Peace Training Center).

У грудні 2000 року — пройшов тренінг ФБР за напрямом «Удосконалення навичок посадових осіб правоохоронних органів» (FBI, Law Enforcement Executive Development Seminar).

У 1999 році — проходив стажування у поліції Баварії, Мюнхен, Німеччина (Bayerische Bereitschaftspolizei).

Набуття додаткових умінь та навичок

8 квітня 2010 року — успішно закінчив курс  у  спеціалізованому учбовому центрі "Перспектива ХХІ століття" за напрямком "Комп'ютерна верстка та додрукарська підготовка на базі Adobe InDesign".

У листопаді 2004 року — успішно пройшов тренінгову програму «Професійний поліцейський», отримавши базові знання і навички підвищеного рівня безпечного управління автомобілем, що відповідає програмі підготовки Автоакадемії Водійської Майстерності для водіїв легкових автомобілів, що засвідчено відповідним сертифікатом.

У 1997 році — закінчив повний курс підвищення кваліфікації по програмі класичного масажу у Республіканському лікувально-реабілітаційному центрі нетрадиційної медицини, отримавши кваліфікацію «Масажист».

З 1995 по 1997 роки навчався на Київських курсах іноземних мов «Інтерлінгва», закінчивши повний курс з англійської мови та склавши випускний іспит з оцінкою «відмінно», отримавши відповідне свідоцтво.

З 1 вересня 1991 року по 15 травня 1993 року — пройшов повний курс теоретичного навчання по професії «Програміст-лаборант» денної форми, отримавши відповідне свідоцтво.

Наукова кар'єра

• Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
• Президент Глобальної організації союзницького лідерства.
• Голова інституту геостратегії і стратегічних комунікацій Глобальної організації союзницького лідерства
• Директор програм національної безпеки Центру воєнної політики і політики безпеки.
• Радник президента Академії безпеки відкритого суспільства.
• Академік Академії наук вищої освіти України.
• Експерт Експертної ради громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність».
• Член Експертної комісії при раді УСПП з корпоративної безпеки.
• Доповідач на ІІ Міжнародній науково-практичній конференція «Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва», Internationales Seminar «Internationale Aspekte der Bekämpfung von politischem Extremismus und Terrorismus», Міжнародному науково-практичному семінарі «Криміналістичні основи боротьби з тероризмом» та Regional Conference on Investigating and Prosecuting transnational Organized Crime
• Член редакційної колегії “Журналу східноєвропейського права”
• Член редакційної колегії журналу "Правові новели"
• Член експертної групи Міністерства оборони України з реалізації інформаційної політики.
• Засновник журналу «Імперативи розвитку цивілізації», в якому публікуються матеріали стосовно різноманітних питань міжнародних відносин, а також державної інформаційної політики та стратегічних комунікацій

Наукові інтереси

• геостратегія як система знань і як політико-безпекова і правова практика;
• стратегія державної політики в найбільш важливих сферах життєдіяльності;
• стратегічні комунікації і стратегічне управління;
• стратегічна культура, стратегічне мислення;
• стратегічна правотворчість;
• стратегія державної інфраструктурної політики;
• глобальне лідерство та глобалізація політико-безпекових інститутів;
• система знань про національну та міжнародну безпеку;
• міжнародні відносини в умовах постбіполярного світу;
• теорія і практика боротьби з тероризмом та екстремізмом в умовах глобалізації;
• формування недержавної системи безпеки;
• право національної безпеки, контрольне право, безпековий омбудсман;
• інформаційна і кібербезпекова політика;
• безпекоінфраструктурна політика;
• стратегія розвитку штучного інтелекту, біотехнологій та нанотехнологій;
• інформаційне волонтерство;
• фінансова гідність, фінансова грамотність і накопичувальне страхування.

Громадська діяльність

22 березня 2020 року призначено на посаду керівника апарату Національної федерації кікбоксингу Україна ІСКА.

З 6 лютого 2017 року є членом Національної спілки журналістів України.

14 грудня 2016 року взяв участь як Голова Глобальної організації союзницького лідерства взяв участь у презентації Українсько-арабської ділової ради.

23 травня 2016 року як Президент Глобальної організації союзницького лідерства і керівника проекта Smart Ukraine організував презентацію в Укрінформі першого в світі "Кобзар" Тараса Шевченка китайською мовою.

14 грудня 2015 року разом із видатними громадськими діячами, зокрема Степаном Хмарою  взяв участь як Президент Глобальної організації союзницького лідерства в обговоренні концепції формування Відкритого суду.

З 13 по 15 лютого 2012 року взяв участь як громадський діяч в обговоренні концепції внутрішньої безпеки Європи в м.Солна, Швеція, де виступив із доповіддю про зміст загальної теорії національної безпеки та її впровадження в безпекову діяльність України, презентував модель участі недержавної системи безпеки в забезпеченні національної безпеки, намітивши можливі шляхи її імплементації в діяльність швецьких та європейських безпекових інститутів.

З 10 грудня 1996 року є членом фізкультурно-спортивного товариства ”Динамо” України.

Законотворча діяльність

Автор наступних проектів законів:

• Про кримінальну розвідку;
• Про Комітет державного контролю у сфері національної безпеки України;
• Про служби безпеки суб'єктів господарювання;
• Доктрина недержавного забезпечення національної безпеки України;
• Державна антитерористична стратегія України.
• Про Сили спеціальних операцій Збройних Сил України.
• ДОКТРИНА НЕДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
• ПРО СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
• ПРО КРИМІНАЛЬНУ РОЗВІДКУ
• Державна антитерористична стратегія України
• Про Комітет державного контролю у сфері національної безпеки України
• Проект Закону України “Про сили спеціальних операцій Збройних Сил України”
• Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади
• Знищення науки: Вчені звання з 2016 року отримуватимуть по-новому

У складі робочих груп брав участь у розробці:

• Закону України «Про основи національної безпеки України»
• Стратегії національної безпеки України;
• Доктрини інформаційної безпеки України;
• Закону України «Про боротьбу з тероризмом»;
• Закону України «Про національну інформаційну політику»;
• Закону України «Про об'єднані антитерористичні сили».
• Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань).
• ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
• Воєнна доктрина України (текст)
• Стратегія розвитку ефективних комунікацій у Збройних Силах України (проект до обговорення)
• Експертний висновок на проект Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ
• Проект Указу Президента України Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікації сектору безпеки і оборони: Проект
• Експертний висновок на проект Указу Президента України «Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони»

Медійна діяльність

SMART UKRAINE

Активна медійна діяльність  розпочалася в 2014 році на телеканалі Перший Ukraine  (UA: Перший), в рамках якого було розроблено і реалізовано авторський проект Володимира Ліпкана — Smart Ukraine.

Основне призначення проекта полягало у реалізації державної інформаційної політики  з позицій стратегічної аналітики, формування стратегічного аналітичного мислення  у медіааудиторії, утягнення їх в процес усвідомлення своєї безпосередньої причетності до творення сучасної України. Таким чином, цільова аудиторія  охоплює найбільш інтелектуально розвинені прошарки українства.

Протягом цього періоду було зроблено та випущено понад 120 ефірів із різних аспектів геостратегії сучасної Української держави: національна і міжнародна  безпека, розвиток медіасфери, інформаційні війни, гібридні війни, волонтерський  рух, зв’язки з громадськістю, публічна дипломатія, секторальні стратегії державної політики, державна інфраструктурна політика, налагодження соціального партнерства, воєнна політика, міжнародні відносини, стратегічні комунікації, культура, релігія, історія України, спорт  тощо.

Зважаючи на комплексність розгляду порушених тем, постала необхідність у їх упорядкуванні за змістом через унормування  тематичних передач, більше того приведення їх до системного формування ключових меседжів  та посилів, ґрунтуючись на загальній концепції усього проекту.

Через що в рамках проекту SmartUkraine було сформовано комплекс підпроєктів, в яких системно розглядалися означені вище аспекти соціальної діяльності. До них належать:

1)    SmartSecurity — безпека як обов’язкова умова сталого розвитку держави і громадянського суспільства (представники правоохоронних та безпекових органів, недержавних суб’єктів, добровольчих батальйонів, волонтери)

2)    SmartHistory — формування засад для розроблення історії успішної України (гості: вчені історики НАН України, дипломатичний корпус МЗС України);

3)    SmartReligion — налагодження діалогу цивілізацій через інтеграцію духовних потенцій (гості: посли арабських країн, шейхи Йорданії, Саудівської Аравії, представники різних церков на конфесій, капелани);

4)    SmartMilitary — хочеш жити в мирі – готуйся до війни. Сучасні проблеми протидії гібридним війнам, актуальні проблеми розвитку оборонної сфери (представники з Міністерства оборони України, фахівці у воєнній сфері)

5)    SmartStratcom — інформаційна політика, публічна дипломатія, зв’язки з громадськістю, брендінг України та її репутаційна економіка, інформаційна безпека, кібербезпека (гості: представники з МЗС України, Міністерства інформаційної політики, викладачі Дипломатичної академії, фахівці з брендінгу, репутаційної економіки тощо).

6)    SmartArt — підйом духовності через осягнення прекрасного (гості: представники мистецтва, поети, художники, актори, сценаристи, продюсери, режисери, ювеліри);

7)    SmartJustice — реформування системи правосуддя через інтеграцію і взаємопроникнення духу права в громадянське суспільство, а духу громадянського суспільства у діяльність працівників судової та правоохоронної систем (гості: Голова Верховного Суду України, керівники вищої кваліфікаційної комісії, адвокати);

8)    SmartScience— формування дружньої науково-освітньої системи, в рамках якої можуть бути підготовлені науковці, здатні самостійно генерувати, формувати, реалізовувати та корегувати геостратегію та відповідну їй державну політику в усіх сферах життєдіяльності.

Дані напрями були реалізовані у вигляді проведених тематичних ефірів, по кожному з них була сформована концепція розвитку підпроєкту, яка включала: ключові наративи та меседжі, таргетовані аудиторії, запрошені гості з числа інтелектуальної еліти, які брали участь в етерах.

Характерною рисою даного системного проєкта виступало те, що воно не потребувало бюджетного фінансування і здійснювалося повністю та винятково коштом Володимира Ліпкана, що включало: розроблення відеографіки, її склейку, формування відеоконцепціїSmartUkraine, її масштабування не лише в рамках телебачення, а й в YouTube, Facebook; участь на кожному етері персонального фотографа; безпосереднє оформлення графіки та відеоматеріалів під час проведення етеру; розроблення головного задуму, питань, текстів вступу та висновків, аналітичних матеріалів, постпродакшн.

Концепція диверсифікації розгляду тем проєкта слугувала ключовим елементом до охоплення найбільш широких кіл медіааудиторій, у тому числі різноманітних соціальних груп відповідно до інтересів, що було важливим з огляду на існування та упровадження до кожного підпроекту загальної ідеї проекту SmartUkraine — формування стратегічно думаючої нації, яка активно і самостійно творить власну геостратегію сучасної ефективної, сильної та розумної Української Держави.

Наукова школа

ORDO ORDINANS

Серія „ORDO ORDINANS”  була заснована 29 жовтня 2011 року професором Володимиром Ліпканом в рамках розвитку та масштабування його наукової школи. Вона репрезентує наукову позицію і конкретний персональний внесок у пропаганду системної науки в Україні, в якій наукове співтовариство, що складається із вчених, молодих дослідників і майбутніх науковців як найбільш фаховий, інтелігентний та обізнаний шар української історичної нації — являє собою єдиний, цілісний інтелектуальний континуум, епістемологічну спільноту — національну еліту, яка має формувати дороговкази майбуття, засади національної ідентичності та прогресивного розвитку нашої держави.

Серія „ORDO ORDINANS” увиразнюється певними модерними атрибутами:

1.    У ній закладено новий формат наукової продукції: зовнішня форма обкладинки і формат книги (70х100 1/16); зміст роботи; оригінальна наративна форма подачі матеріалу в монографіях.

2.    Кожна монографія серії „ORDO ORDINANS” є формою наукової наступності, органічним продовженням серії ORDO ORDINANS, яка була започаткована 29 жовтня 2011 року.

3.    У кожній роботі даної серії уводиться нова наукова традиція: слова щирої дяки всім тим, хто був причетним до виходу наукової праці: це і шановні рецензенти, і творчі консультанти, і члени вченої ради та окремі науковці, і бібліограф та редактор, коректор та художник, і поліграфічна група і, безперечно, родина — всі ті, хто тією чи іншою мірою долучилися до виходу монографії. Цим закладаємо фундамент для красної вдячності, формуємо засадничі положення стратегічної культури наукової творчості і наступності, конструюємо інтелектуальне і морально-етичне підґрунтя для прийдешніх еліт.

4.    У роботі перед кожним розділом подаються епіграфи, у домінантній більшості українських авторів. Тим самим ми демонструємо наукову спадкоємність, унаочнюємо історичну наукову пам'ять і артикулюємо органічний зв'язок минулого із сьогоденням. Українство існувало віками, тому нам є ким і чим пишатися, тож посилання на українських вчених, мислителів, філософів, митців унормовується як дороговказ неонаціософства. Артикуляція афоризмів інтелектуального українства — місток між минулим і сьогоденням, а також є мисленнєвим кодом прийдешніх поколінь. У даній серії закладається місток до майбутнього, коли прийдешні науковці будуть посилатися не лише на Аристотеля та Полібія, Марка Аврелія або Ніцше, а ретельно досліджуватимуть праці українських науковців, оскільки саме від нас залежить наскільки глибинно і занурено ми вивчатимемо національний інтелектуальний спадок, настільки ж умодерненою і буде національна геостратегія розвитку Української Держави, яка відповідатиме українським стратегічним національним інтересам.

5.    Підтримуючи корінну ідею Європейської інтеграції, в монографіях даної серії робиться переклад англійською змісту роботи, вихідних даних, а також найбільш маститих положень. З 2022 року, окрім згаданого, презентовано модель використання української латинки  згідно з проектом „Проект української латинської абетки” Олексія Федорова.

6.    Монографії даної серії підготовлені у тісній співпраці з провідними  вищими навчальними закладами Української держави, що слугує конструктивним прикладом дієвості взаємодії державних і недержавних аналітичних спільнот у формуванні нових смислів і концепцій творення національної ідентичності і ефективного розвитку української нації та держави.

7.    Кожна монографія даної серії є результатом впровадження вертикально інтегрованої структури в матрицю наукової діяльності: 1) генерування нової актуальної та оригінальної ідеї; 2) розроблення детального плану її реалізації; 3) узгодження з ключовими бенефіціарами хронотопу; 4) ретельна підготовка тексту монографії, скрупульозна бібліографічна робота; 5) рецензування монографії та її обговорення на вченій Раді, врахування конструктивних побажань; 6) пошук ресурсів та організація діяльності всіх складових із фінансування проекту; 7) типографська, поліграфічна власно видавнича робота; 8) логістична робота. Усе це - вагомі обов'язкові складові, при чому для багатьох людей - невидимого процесу. Тож випуск монографії - це складний не лише інтелектуальний, а й ресурсний та організаційний процеси.

8.    Масштабування нових знань відбувається шляхом надсилання монографічних видань за власний кошт до значного переліку бібліотечних установ нашої держави, вищих навчальних закладів, презентації відомим вченим.

9.    Кожна монографія містить тезаурус, в яких найбільш повно охоплюються поняття, визначення і терміни досліджуваної сфери, причому акцентується на семантичні відносини між лексичними одиницями. Поданий підхід виступає дієвим інструментом для найбільш повного опису окремих предметних галузей, формування концептосфери, оскільки уможливлює виявлення смислу не лише за допомогою визначення, а й через співвіднесення слова з іншими поняттями групи, що може бути використано для наповнення баз знань систем штучного інтелекту. Тезауруси є логічним продовженням і органічною частиною монографії, в чому, зокрема також проілюстровано оригінальний авторський системний підхід до наукового вивчення предмета дослідження з подальшою презентацією отриманих наукових результатів як науковій громадськості, так і широкому загалу. У випадку, коли обсяги словника стають значними, він випускається у вигляді окремого видання. Трактування ключової термінології відбувається шляхом злиття авторського, законодавчого, мовно-лексикографічного і доктринального тлумачень. Характерною рисою, яка суттєво вирізняє дану серію, є неологізація представлених мовних одиниць.

Представники наукової школи Ліпкана В. А.

До наукової школи Ліпкана В. А. належать наступні науковці:

1. Максименко Юлія Євгенівна. Тема дисертації «Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України»
2. Діордіца Ігор Володимирович. Тема дисертації «Кримінально-правова відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»
3. Кобринський Віталій Юрійович. Тема дисертації «Державний контроль у сфері національної безпеки України»
4. Майоров Володимир Володимирович. Тема дисертації «Адміністративно-правовий статус суб'єктів протидії тероризму в Україні»
5. Матвієнко Поліна Євгенівна. Тема дисертації «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю»
6. Залізняк Віталій Анатолійович. Тема дисертації «Систематизація інформаційного законодавства України»
7. Дьоміна Ольга Олександрівна. Тема дисертації «Вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні»
8. Баскаков Володимир Юрійович. Тема дисертації «Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом»
9. Кушнір Ольга Василівна. Тема дисертації «Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми»
10. Дімчогло Марина Іванівна. Тема дисертації «Консолідація інформаційного законодавства України»
11. Довгань Микита Юрійович. Тема дисертації «Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг»
12. Череповський Кирил Павлович. Тема дисертації «Інкорпорація інформаційного законодавства України»
13. Ткаченко Олександр Олександрович. Тема дисертації «Адміністративно-правове регулювання діяльності Управління державної охорони України»
14. Татарникова Кристина Геннадіївна. Тема дисертації «Кодифікація законодавства України про інформацію»
15. Баланюк Наталія Юріївна. Тема дисертації «Адміністративно-правові засади функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні»
16. Рудник Людмила Іванівна. Тема дисертації «Право на доступ до інформації»
17. Вац Віра Михайлівна. Тема дисертації «Адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України»
18. Мовчун Олег Геннадійович. Тема дисертації «Сутність та порядок вирішення службових спорів»
19. Бамбізов, Євген Євгенійович. Тема дисертації "Інформаційна функція Державної фіскальної служби України"
20. Діордіца Ігор Володимирович. Тема докторської: "Адміністративно-правове регулювання кібербезпеки України". 2018 рік

Терміни, введені в науковий обіг Ліпканом В.А

Інформаційна деліктологія — самостійна підгалузь інформаційного права, що містить сукупність знань про інформаційні делікти і деліктність як масове негативне явище, що містить в собі детермінанти протиправної поведінки делінквента, їхньої особистості з метою вироблення і використання адекватних заходів для протидії інформаційних правопорушень.

Інформаційний делікт — 1) суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого деліктним законодавством у сфері інформації передбачено юридичну відповідальність; 2) суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого інформаційно-деліктним законодавством передбачено юридичну відповідальність.

Інформаційно-деліктні відносини — відносини, що виникають внаслідок скоєння інформаційних правопорушень між особою, що вчинила та державою в особі її компетентних органів.

Інформаційно-деліктні норми — норми, що передбачають відповідальність за вчинення інформаційних проступків.

Інформаційна інтелігенція — інформаційно освічені й інформаційно грамотні люди, ті, хто має наукові знання роботи зі складно структурованими масивами інформації, у тому відбирати для власного розвитку лише корисну інформацію, і використовуючи її, набувати інформаційні переваги над іншими, отримуючи суттєві важелі для встановлення контролю над інформаційним та іншими стратегічними просторами.

Інформаційний маргінал — особа, яка, будучи членом інформаційного суспільства, поступово втрачає свій інформаційно-правовий статус внаслідок унікальності власної антропосоціокультурної ситуації, при переході до глобальної інформаційної взаємодії в рамках інформаційної глобалізації, і неспроможності протистояти нав'язуванню та пристосуватися до якісно нової сітьової системи інституційних (громадянських і державних) структур інформаційного суспільства.

Інформаційна ідентичність — різновид наднаціональної ідентичності, заснована на загальноцивілізаційній ментальності найвища форма філософсько-антропологічної репрезентації інформаційно-правового знання, що дає ідеалізоване уявлення про онтологічну сутність, епістемологічний зміст, методологічне значення, аксіологічну цінність, антропологічну спрямованість, праксеологічну природу і телеологічні засади розвитку інформаційної цивілізації і окремого суб'єкта як творчого та дієвого актора в цьому процесі. Виступає своєрідним простором інформаційних ідей, інформаційних інтересів, інформаційних цінностей, соціокультурних змістів як відлуння інформаційного розмаїття світу і процесів кіберсоціалізації особистості; консолідуючим чинником для формування інформаційної культури, інформаційної свідомості та інформаційної політики, що характеризують інформаційний потенціал держави і створюють необхідні та достатні умови для збереження культурно-історичної та інформаційної самобутності конкретного інформаційного суспільства; основою для вироблення ефективної державної інформаційної політики, заснованої на взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства; зумовлена об'єктивними тенденціями розвитку міжнародного інформаційного права, права інформаційної безпеки, права інформаційної політики, права інформаційного суспільства тощо за допомогою яких уможливлюється здатність до ефективного правового регулювання міжнародних інформаційних відносин, формуються засади до уніфікованого правозастосування інформаційних норм, виробляються уніфіковані інформаційні патерни.

Теророгенез — 1) процес зародження, утворення, становлення, функціонування та еволюції тероризму, оформлення як соціально-деструктивного явища; 2) сукупність національно-історичних, ідейно-культурних, соціально-економічних, правових, кримінологічних і інших процесів, що протікають у суспільстві, які визначають походження й історико-еволюційне формування тероризму; вивчення й аналіз причинно-наслідкових зв'язків, наукове обґрунтування необхідних і достатніх умов виникнення тероризму як складного соціального явища.

Терорологія — галузь пізнання, що вивчає тероризм.

Терорологія (від лат. terror страх і грецьк. logos вчення) — наука, що вивчає тероризм. 1. Наука про тероризм, його причини, умови (фактори), специфіку детермінації, особу терориста, систему заходів по боротьбі з тероризмом та нейтралізації (мінімізації) його наслідків, які вивчаються через органічний синтез філософських, загально і частково наукових методів. 2. Навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах, предмет якої є тотожним предмету відповідної науки.

Терорологічна прогностика — галузь терорології, яка вивчає закономірності складання прогнозу і динаміки тероризму і окремих терористичних злочинів, їх окремих властивостей, факторів, заходів боротьби і наслідків тероризму, а також методів боротьби з тероризмом.

Терорологічна профілактика — попередження окремих терористичних злочинів через вжиття заходів щодо їх недопущення, ліквідації або нейтралізації терорологічних факторів.

Терорологічна характеристика — опис властивостей, закономірностей, чинників і наслідків тероризму (терористичних злочинів), а також властивостей особи терориста.

Терорологічне програмування — галузь терорології, що вивчає закономірності розробки програм, планів боротьби з тероризмом і терористичними злочинами.

Терорологічні моделі — моделі тероризму, які слідують з теорії систем. У залежності від величини «Х» стабільності системи будується терорологічна модель. Якщо «Х» більше критичного значення «Хк», то система є замкненою і існуюче розширення системи з часом зміниться її стиском (модель пульсуючої системи), якщо «Х» < «Хк» то система є відкритою і буде постійно розширюватися.

Тероропенологія — галузь терорології, яка вивчає тероризм, специфіку його детермінації і причинності, особу терориста, специфічну систему заходів по боротьбі з тероризмом і наслідки тероризму у місцях позбавлення волі.

Тероросередовище — певна соціальна атмосфера, в умовах існування якої відбувається процес не лише сприяння, а й генерування субстрату тероризму.

Теророфамілістика — галузь кримінології, яка вивчає сімейно-побутові прояви тероризму, її причини та умови, особу терориста, наслідки і специфічну систему заходів по боротьбі з тероризмом.

Теророфілія — любов до тероризму.

Теророфобія — патологічний страх перед тероризмом.

Фемінотероризм — вчинення тероризму жінками.

Фуркація тероризму — (від пізньолат. furcatus — розділений) поділ тероризму на декілька різновидів. Розрізняють біфуркацію і поліфуркацію.

Ювенотероризм — вчинення тероризму неповнолітніми особами.

Публікації

Ліпкан В. А. — автор понад 350 друкованих наукових праць, зокрема:

Монографії

• Ліпкан В. А., Яковець А. В. Геостратегія сучасного Китаю : монографія. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 384 с.
• Ліпкан В. А., Зубко Г. Ю. Стратегія державної інфраструктурної політики України: [монографія] ; за загальною редакцією В. А. Ліпкана. Київ: Ліпкан В. А., 2022. 1008 с.
• Ліпкан В.А. Правовий режим податкової таємниці в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, Є. Ф. Збінський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець В. А. Ліпкан, 2018. — 372 с.
• Ліпкан В. А. Сутність та порядок вирішення службових спорів : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. Г. Мовчун / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець О. С. Ліпкан, 2017. — 312 с.
• Ліпкан В. А. Сутність та порядок вирішення службових спорів : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. Г. Мовчун / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець О. С. Ліпкан, 2017. — 312 с.
• Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні : [монографія] / А. А. Кафтя, В. А. Ліпкан, Н. Ю. Баланюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 316 с.
• Ліпкан В.А. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, І. М. Сопілко, В. О. Кір’ян / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.
• Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні : [Монографія] / А. А. Кафтя, В. А. Ліпкан, Н. Ю. Баланюк / За заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 316 с.
• Ліпкан В. А. Правовий режим податкової інформації в Україні  : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 440 с.
• Ліпкан В. А. Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. Ю. Довгань / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 304 с.
• Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с.
• Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.
• Ліпкан В. А. Правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми: [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Кушнір ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 376 с.
• Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.
• Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан,2012. — 304 с.
• Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2008. — 440 с. (25.58 д.а.)
• Ліпкан В. А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2005. — 350 с. (20,46 д.а.).
• Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : : [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2003. — 600 с. (47,02 д.а.).
• Ліпкан В. А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2003. — 180 с. (10,46 д.а.).
• Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: [монографія] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. — К. : Знання, 2002. — 254 с. (20,8 д.а.).
• Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Знання, 2000. — 184 с. (10,36 д.а.).

Навчальні посібники

• Липкан В.А. Национальная безопасность и негосударственная система безопасности // Угроза международной стабильности : аспекты проблемы. – Европейский Изобразительных искусств, Братислава, 2013. – С. 90-93 (312 с.)
• Боротьба з тероризмом : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, О. М. Джужу та ін. – К.: Видавничий дім Скіф, 2013. – 548 с.
• Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. — К. : КНТ, 2009. — 208 с. — (Серія: національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки: [підручник]. — К.: КНТ, 2009. — 631 с.
• Ліпкан В. А. Національна безпека України: [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан. [2-ге вид.]. — К. : КНТ, 2009. — 576 с.
• Міжнародне право: [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2009. — 752 с.
• Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. — К. : Магістр — XXI століття, 2009. — 162 с.
• Ліпкан В. А. Національна безпека України: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 552 с.
• Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В. А. Ліпкана. — К.: КНТ, 2007. — 884 с.
• Ліпкан В. А., Діордіца І. В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007. — 292 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. — К.: КНТ, 2007. — 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Національна безпека і національні інтереси України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Павленко Б. В., Ліпкан В. А., Тарасюк М. О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах: Навчально-наочний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 96 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Управління системою національної безпеки України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). — К.: КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А., Максименко Ю. Є., Желіховський В. М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
• Ліпкан В. А. Безпекознавство: Навчальний посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-та, 2003. — 208 с.
• Ліпкан В. А., Кондратьєв П. Я. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
• Кондратьєв Я. Ю., Ліпкан В. А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.

Словники:

1. Ліпкан В.А.  Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

2. Ліпкан В.А. Стратегічні комунікації : [словник] / В. А. Ліпкан, Т. В. Попова; за заг. ред. доктора юридичних наук В. А. Ліпкана. Київ: ФОП Ліпкан О. С., 2016. 416 с.

3. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Вид. 2- доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с.

4. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С., Яковенко О. О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Київ : Текст, 2006. 256 с.

5.  Ліпкан В. А., Харченко Л. С., Логінов О. В. Інформаційна безпека України: Глосарій. — К.: Текст, 2004. — 136 с.

24 грудня 2023 опублікована рецензія на книгу книгу Юрія Щербака, колишнього посла України в Ізраїлі, „Вбити імперію зла: Росія – вічний ворог України” (Київ, 2023, 296 с.).

«Автор виявляє у своїй книзі ті наукові дослідження, які говорять про можливість і здатність українського і польського народів перемогти у цій війні. Він, зокрема, вказує на достойників і негідників, на тих, хто допомагає українській державності, і тих, хто її руйнує. Саме така специфіка наукової точності зберігається у його книзі», — резюмував Ліпкан.

Поетична творчість

Поетичний творчий шлях розпочато у кінці 1980 років. Перша поетична збірка „Струни серця” вийшла друком у 2006 році, в ній було відображено творчу спадщину автора майже за два десятиліття . Згодом — в 2011 році — було видано другу збірку, в якій знайшли відлуння автографи душі автора , адже саме за цей період відбулись найбільш визначні події в житті як в особистісному, так і професійному планах.

Широкі горизонти пізнання, фактична їх неосяжність, увиразнюються в багатогранній поезії, яка не обмежується лише віковічними темами кохання, пошуком сенсу життя, а й охоплює: політичну, безпекову та мілітарну поезію, фінансову та наукову лірику.

У поетичній творчості чітко простежується відхід від традицій позитивізму та натуралізму, унаочнюється тяжіння до послуговування імпресіонізмом у рамках дальшого розвою національних традицій неоромантизму, акцентуючи на відродженні морально-етичних цінностей, заперечуючи прозу тривіального побутопису, „міщанського життя” і концепцію „суспільства споживання”.

Імпресіоністична естетика поетичної спадщини автора увиразнюється через оспівування мистецтва як мови душі, золотої нитки кохання, дружби як міцної, своєрідної та унікальної маніфестації взаємності.

Синтезована поетична творчість В. А. Ліпкана є своєрідною інтелектуальною реакцією митця і науковця, візіонера на глобалізацію, масовізацію культури, бездумне поширення ліберальних цінностей, що почасти стирають національну ідентичність, насадження агресивного індивідуалізму і принципів суспільства споживання.

Спадщина поета виступає відповіддю на калейдоскопічно змінюваний культурологічний контекст, творчо-науковою інтелектуальною опозицією тотальності різноґатунковим космополітичним та екуменістичнимпроєктам, які прагнуть стерти головне — самобутність та неповторність особистості та її право на вільне життя.

Візіонерство поезії полягає у тому, що автор не лише формує і окреслює невирішені завдання, а й пропонує власні ідеї і концепти розвою українства і щасливої людини, які характеризуються складністю, строкатістю і поінколи суперечливістю. Наративна схема, використовувана автором, уможливлює віднести його творчість до наративної та елітарної поезії, адже в його поезії чимало ідей присвячено саме зображенню історично-культурних і політичних подій, які відбувається у певному часово-просторовому форматі, чим увиразнюється хронотоп.

Поезія В.Ліпкана змістовно та всебічно розглянута у статті Л. В. Мацевко-Бекерської "МІЖ «МРІЮ» І «ВІРЮ»: ХУДОЖНІЙ СВІТ ПОЕЗІЇ ВОЛОДИМИРА ЛІПКАНА".

Політична поезія

Політична поезія автора присвячена оспівуванню мужності, подвигу української нації, формуванню неоромантичного героя, який є уособленням Української нації — непересічна, сильна та вольова особистість, наділена рисами „надлюдини”, яка наслідує ідентичність наших пращурів, характерників. Сюжетам поетичних творів притаманна надзвичайна напруженість, елементи небезпеки, одвічної боротьби Добра і зла, гріховності та доброчинності, утаємничені і надприродні події, що пливають на зміну характеру героїв, формують нові образи щасливого майбуття.

У своїх тематичних поетичних творах, які зґуртовані до рубрики «політична поезія», автор прагне наблизити читача до формування стратегічної культури політичного мислення, і врешті-решт, політичного світогляду.Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші можливі варіанти, прогнозуючи певні ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, поетична спадщина В. А. Ліпкана закладає усталену думку про те, що кожен має робити свою справу. Сродна праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними, прагнуть досягти естетичний ідеал.

Геостратегічна візія В. А. Ліпкана увиразнюється в неоромантизмі через урізноманітнені образи націотворення, звитяги, аналіз історичних аспектів функціонування Української центральної ради, формування суверенної держави, істотне оновлення національно-державницьких традицій, диференціації уявлення про минувшину, генеруванні нових соціокультурних імпульсів поза контекстом блюзнірського братерства, провокування креативного, динамічного переосмислення циркулюючих концепцій.

Основним принципом світобудови у поетичній творчості В. А. Ліпкана, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки — просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя, самості.

Новаторство політичної поезії В. А. Ліпкана полягає у тому, що здебільшого наукова робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона увиразнюється переважно в прозовій формі. Запропонований підхід є іншим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, автором пропонується читачеві альтернативні форми подачі думок про політику: політичну поезію, в якій багато підтексту та зашифрованої образності, підтексту.

Політична поезія В. А. Ліпкана потребує активного, освіченого і розвиненого читача, який має певний рівень політичної культури та освіти, орієнтується в сучасних геостратегічних процесах, розуміється не геоекономіці, опанував політологічну термінологію: декарбонізація, велике перезавантаження, стратегічна невизначеність, стратегічна могутність, екоактивізм, індоктринація, цифровий контроль та система соціальних рейтингів, нормалізація неправди, кліматична справедливість, трансгуманізм і неоінквізиція тощо. У ній наявні широкі інтертекстуальні зв'язки.

Така традиція була започаткована ще у 2003 році при випуску однієї з перших монографій „Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення”, наприкінці якої було розміщено поетичний твір „Безпека й право України” і потім знаходила своє виявлення майже у кожній одноособовій монографії. Таким чином, відбувається поетизація політико-правової та безпекової науки.

Посилання

1. Володимир Ліпкан (офіційний сайт)
2. Наука України
3. Академія наук вищої освіти України
4. СТРАТКОМ (STRATCOM)
5. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
6. Обозреватель
7. osvita.ua
8. Навчально-науковий центр радіаційної безпеки
9. Одесский информационно-аналитический центр по изучению организованной преступности и коррупции создан кафедрой криминологии и уголовно-исполнительного права ОНЮА
10. Укрінформ
11. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ
12. ІНФОРМАЦІЙНО-ЮВЕНАЛЬНА ПРЕВЕНТОЛОГІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ
13. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ
14. ЗАСАДИ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ: СУЩЕ ТА НАЛЕЖНЕ
15. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ
16. ФУНКЦІЇ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ
17. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ІДЕЇ КІБЕРНЕТИКИ ЯК ЗАСАДИ ВИДІЛЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
18. ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ КІБЕРНЕТИЧНОЮ ФУНКЦІЄЮ
19. ПОЗИТИВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
20. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НЕПОВНОЛІТНІХ
21. [2]
22. ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
23. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
24. ЧИННИКИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
25. НАУКОВА РЕФЛЕКСІЯ СТАНОВЛЕННЯ КІБЕРВЛАДИ В УКРАЇНІ
26. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ: ТЕКТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
27. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ: КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПІДХІД
28. ДЕТЕРМІНАЦІЯ УСКЛАДНЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИНАМІКОЮ ЗМІН ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ
29. КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПРОСТІР VS ІНФОРМАЦІЙНИЙ В КОНТЕКСТІ ПРАВНИЧОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ
30. МІСЦЕ АНАЛІТИКИ В СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ
31. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
32. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА
33. РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ САМБОРА МИКОЛИ АНАТОЛІЙОВИЧА «ПРАВО НА МИРНІ ЗІБРАННЯ»
34. КЛАСИФІКАЦІЯ КІБЕРЗАГРОЗ ТА ЇХ ЛЕГІТИМАЦІЯ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ УКРАЇНИ
35. НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
36. ЗМІСТ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
37. СУБ’ЄКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ
38. ГРОШОВА ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
39. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ ПІДХІД
40. КОНОТАЦІЯ КІБЕРПРОСТОРУ
41. ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
42. ВИКОРИСТАННЯ ІМЕННИКІВ-ЮКСТАПОЗИТІВ ПРИ ФОРМУВАННІ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
43. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ: СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
44. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
45. ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
46. ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ
47. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ДФС УКРАЇНИ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ
48. ИНФОРМАЦИОННАЯ ФУНКЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
49. ОКРЕМІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
50. МИФЫ СОЛИДАРНОЙ ПЕНСИОННОЙ СИСТЕМЫ
51. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
52. ФИНАНСОВАЯ СПРАВЕДЛИВОСТЬ В КОНТЕКСТЕ ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ
53. ФИНАНСОВОЕ САМООБЕСПЕЧЕНИЕ - ОСНОВА ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ
54. Одеський регіональний інститут державного управління
55. Журнал східноєвропейського права
56. СТРАТЕГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ VS КОМУНІКАТИВНА СТРАТЕГІЯ: ГРА СЛІВ ЧИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПОНЯТЬ?
57. СУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕНІ БРЕНДИНГУ МІСТ
58. ЩОДО ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕРОРИЗМУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
59. РОЛЬ ТА МІСЦЕ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ
60. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
61. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
62. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В КОНТЕКСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ТЕМПОРАЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ
63. СУНІСТЬ І ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СЛУЖБОВИХ СПОРІВ
64. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРЗАГРОЗ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
65. Презентація УКРАЇНСЬКО-АРАБСЬКОЇ ДІЛОВОЇ РАДИ. В.Ліпкан
66. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ МЕТИ І ЗАВДАНЬ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
67. ВІТАННЯ РИЖОВУ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ!
68. ПСИХОТРОННА ЗБРОЯ ЯК РЕАЛІЯ СЬОГОДЕННЯ / PSYCHOTRONIC WEAPONS AS THE REALITY OF TODAY
69. МИ Є УКРАЇНЦІ
70. ПРОЦЕСОВЗАЄМОДІЮЧІ НОРМИ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
71. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРШПИГУНСТВА
72. ВІДЗИВ ДОКТОРА ЮРИДИЧНИХ НАУК #ДОЦЕНТА В.А. ЛІПКАНА НА АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ ПРИХОДЬКА ЮРІЯ ПАВЛОВИЧА “ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ #ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КРИМІНАЛЬНИМИ ВИБУХАМИ”
73. ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
74. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ: ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
75. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
76. ПСИХОТРОННА ЗБРОЯ ЯК РЕАЛІЯ СЬОГОДЕННЯ
77. ВПЛИВ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
78. АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
79. ОСОБЛИВОСТІ КЛАССИФІКАЦІЇ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ ТЕРОРИСТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
80. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕРОРИЗМУ
81. АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІТИКОЗНАВСТВА
82. ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИДІЇ МЕРЕЖЕВИМ ТА ГІБРИДНИМ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОГО ТЕРОРИЗМУ
83. ФОРМУВАННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
84. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ
85. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПОНЯТТЯ «ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ»
86. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ГЕОПОЛІТИКИ
87. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
88. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ФІКСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
89. Суспільна потреба у підготовці фахівців зі стратегічних комунікацій в Україні
90. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЗАСІБ ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ
91. СУСПІЛЬНА ПОТРЕБА У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ЗІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНІ
92. РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
93. ДЖЕРЕЛА ФІКСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ НА СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ
94. НАРАТИВ ЯК МЕТАТЕОРЕТИЧНА ПАРАДИГМА
95. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ АРТИКУЛЯЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
96. АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ Є.Ф.ЗБІНСЬКОГО НА ТЕМУ: “ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ”
97. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ПОТРЕБ У СПЕЦІАЛІСТАХ ЗІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
98. СУЧАСНИЙ КІБЕРТЕРОРИЗМ: АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
99. ДЕРЖАВНА АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПОЛІТИКА З ПОЗИЦІЙ АНАЛІТИЧНОЇ НАРАТОЛОГІЇ
100. ПРОФИЛАКТИКА ТЕРРОРИЗМА С ПОЗИЦИЙ СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
101. Повне невігластво призводить до повного тупоумства
102. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
103. ПІДХОДИ ДО БУДОВИ АЛГОРИТМУ АНАЛІТИЧНОГО НАРАТИВУ В РАМКАХ ТЕОРІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
104. КІБЕРТЕРОРИЗМ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
105. ЭВОЛЮЦИЯ СИЛЫ ВЛАСТИ
106. РІШЕННЯ СУДУ ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
107. ФУНКЦІЇ РІШЕННЯ СУДУ ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
108. ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ В СИСТЕМІ ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ
109. РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ В ЮРИДИЧНІЙ ДОКТРИНІ
110. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
111. НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
112. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
113. ЗАСТІЙ НЕ В ЖИТТІ - ЗАСТІЙ У МІЗКАХ ЛЮДИНИ
114. НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
115. ПРИЧИНЫ ТЕРРОРИЗМА ВО ФРАНЦИИ
116. ПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ЯК АСИМЕТРИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
117. НАВІЩО КОНТРОЛЮВАТИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОНТЕНТ?
118. BREXIT И ЕГО ИТОГИ ДЛЯ ГЕРМАНИИ
119. BREXIT И ЗАКАТ ЕВРОПЫ: МЕТОДОЛОГИЯ КРИЗИСА
120. МИРОТВОРЕЦ-LEAKS
121. O ЗАКОНОДАТЕЛЬНОМ РЕГУЛИРОВАНИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ССО
122. УКРАИНЕ НУЖЕН РЕФЕРЕНДУМ
123. КУЛЬТУРНА УКРАЇНІЗАЦІЯ: ШЛЯХ ЕКСПАНСІЇ АБО КОМПРОМІСІВ?
124. ПОЧЕМУ ЖУРНАЛИСТЫ ВОЗОМНИЛИ СЕБЯ НЕПРИКАСАЕМЫМИ?
125. ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ СОЗДАНИЯ МИНИСТЕРСТВА СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ НАЗРЕЛА
126. СТРАТЕГИЯ ПОБЕДИТЕЛЯ СОСТОИТ ИЗ ПОЭТАПНЫХ ТАКТИЧЕСКИХ ПОБЕД
127. НАЗНАЧЕНИЕ ПОСЛА КАК ЭЛЕМЕНТ СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
128. КОГО ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ДОЛЖНО ОХРАНЯТЬ УДО?
129. ЧТО ПРИНЕСЕТ УКРАИНЕ СМЕНА ВЛАСТИ В РОССИИ
130. Рецепт для Украины: Перспектива по-европейски – когда нет европерспективы
131. УКРАИНЕ НУЖЕН РЕФЕРЕНДУМ
132. Как работает русская пропагандистская машина в Германии
133. Где грань между свободой слова и предательством национальных интересов?
134. В УКРАИНЕ НАЗРЕЛА НЕОБХОДИМОСТЬ СОЗДАНИЯ МИНИСТЕРСТВА СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
135. Кому выгоден сознательный проигрыш Украины во внешней политике
136. РОЛЬ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПРОТИДІЇ ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ ПРОТИ УКРАЇНИ
137. Министерство стратегических коммуникаций — новый путь созидания
138. СПЕЦОПЕРАЦИЯ ПРЕЕМНИК: ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ
139. В РОССИИ СОЗДАНЫ ГИБРИДНЫЕ СИЛЫ СПЕЦИАЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЙ
140. Самая лучшая пропаганда - парад вышиванок
141. Кто виноват в провале внешней политики Украины?
142. Зміст пропаганди на сучасному етапі
143. Как русская пропаганда разваливает Германию
144. Зачем евроинтеграцию подменили на безвизовый режим?
145. Зачем Украине внутреннее примирение?
146. ПРОЕКТ "УСПЕШНАЯ УКРАИНА": СИСТЕМНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
147. Третя світова війна з позицій стратегічних комунікацій
148. КІНО ЯК КОНЦЕПЦІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИМУЛЯТИВНОЇ ПРАКТИКИ
149. Кино как ключевой элемент стратегической коммуникации
150. ЛИШЕНИЕ ГРАЖДАНСТВА КАК ОДИН ИЗ ПУТЕЙ СОХРАНЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ
151. СКАНДАЛ МЕЖДУ АВАКОВЫМ И СААКАШВИЛИ: ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ
152. Геостратегическое значение конфликта в Бурунди для Украины
153. СТОП ЛЮСТРАЦИЯ!
154. Ucraina terra Democratia
155. ДВУЛИКОСТЬ ФРАНЦИИ - СЛЕДСТВИЕ НЕЭФФЕКТИВНОСТИ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
156. СУТНІСТЬ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ
157. Геополитическое фэнтези или реальность: на украинско-китайской границе все спокойно?
158. ПАДЕНИЕ МОСКОВСКОЙ МОРАЛИ ЛИБО АПОФЕОЗ МРАКОБЕСИЯ
159. СИСТЕМА НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
160. ОСНОВЫ ПОЛИТИКИ БЕЗОПАСНОСТИ
161. УГРОЗА - СОСТАВЛЯЮЩИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ
162. ПРИОРИТЕТЫ И ПАРАМЕТРЫ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
163. О КОНЦЕПЦИИ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
164. Знищення науки по-українськи, або Як отримуватимуть вчені звання в Україні з 2016 року
165. НЕГОСУДАРСТВЕННАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ - АТРИБУТ ЭФФЕКТИВНОГО ГОСУДАРСТВА
166. Міністерство Інформаційної Політики України
167. Запорізький Національний Університет
168. Навчально-науковий центр радіаційної безпеки
169. Электронная библиотека диссертаций
170. Моя політика — Особливості проблем законодавчого забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства і громадянина в умовах інформаційно-психологічного протиборства
171. Моя політика — Безпекознавство — основа теорії інформаційної безпеки
172. ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА
173. Науково-інформаційний вісник № 1 — Академія наук вищої освіти України
174. Міжнародна кадрова академія
175. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
176. Центральная Научная Библиотека Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина
177. http://www.anvou.org.ua/Publications/NIV/visnyk_01(90)2014_text.pdf
178. Інститут майбутнього Глобальної організації союзницького лідерства
179. Інтернет-конференції
180. СпецКнига: право, безпека, навчальні матеріали
181. Перший Національний канал
182. Поезія: http://goal-int.org/
183. Перший Ukraine
184. КАНАЛ "ПРО ГОЛОВНЕ"
185. БТБ телеканал. Государственная безопасность Украины
186. Перший Ukraine
187. БТБ телеканал Итоги года : как трансформировалась система безопасности Украины
188. Наукова бібліотека ім.Ярослава Мудрого
189. Всеукраїнський прес-центр Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ": "круглий стіл" на тему: "Національне антикорупційне бюро України: проблеми становлення, виклики та перспективи"
190. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань).
191. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 15 КВІТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ”
192. Репортаж Smart Ukraine: 37 полигон ВДВ ВС Украины : Часть 1
193. Репортаж Smart Ukraine: 37 полигон ВДВ ВС Украины. Часть 2
194. SMART UKRAINE: 04/07/15. Topic was: “NATIONAL SECURITY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF INTERACTION WITH GERMANY”
195. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 25 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “РОЛЬОВА ПОВЕДІНКА ВЕДУЧОГО”
196. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 18 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНА – НАТО: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ”
197. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ПРАВО НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ”
198. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 6 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ НЕОПОЛЯРНОГО СВІТУ”
199. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2015 р. НА ТЕМУ: “УРА, Я – ЖІНКА”
200. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 25 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ”
201. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 20 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ”
202. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 18 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “МОБІЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ЗА І ПРОТИ”
203. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО: ЗА І ПРОТИ”
204. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 17 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ”
205. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 12 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ МІЛІЦІЇ”
206. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 11 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ”
207. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЛИСТОПАДА НА ТЕМУ: “Майдан: висновки та перспективи”
208. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 21 ЛИСТОПАДА НА ТЕМУ: “РІШЕННЯ РНБОУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ”
209. Smart Ukraine: ефір від 14 листопада на тему: “Збройна боротьба: світовий досвід та уроки для України”
210. Smart Ukraine: ефір від 7 листопада 2014 р. на тему: “Соціальний захист суб’єктів АТО”
211. НОВАЯ ПАТРУЛЬНАЯ СЛУЖБА: ОЖИДАНИЯ И РЕАЛЬНОСТЬ
212. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЛИПНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “УКРАЇНА – ЛОКОМОТИВ СВІТОВОЇ ІТ-ІНДУСТРІЇ”
213. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 СЕРПНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ”
214. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 15 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНИ: ЗА І ПРОТИ”
215. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 22 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “МІГРАНТИ – АВАНГАРД СУЧАСНОЇ АРМІЇ ВТОРГНЕННЯ”
216. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 29 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “НОВА ВОЄННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ: МІЛІТАРИЗМ АБО РЕАЛІЗМ”
217. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 6 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ПРОФЕСУРА”
218. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ІСТОРИЧНИЙ ЗМІСТ ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ”
219. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ:"РОЛЬ ООН В СУЧАСНОМУ СВІТІ"
220. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 3 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “ІНСТИТУТ КАПЕЛАНСТВА В УКРАЇНІ”
221. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 10 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “РЕКВІЄМ ПО МІЛІЦІЇ”
222. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 17 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “QUO VADIS UCRAINA”
223. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 24 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “ПІДНЕСЕННЯ ДУХОВНОСТІ ЧЕРЕЗ ОСЯГНЕННЯ ПРЕКРАСНОГО”
224. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 1 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ДІАЛОГ ЦИВІЛІЗАЦІЙ”
225. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ВИЗНАЧАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАНІ”
226. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 8 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ”