Лісій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лісій (грец. Λυσίας, 459 до н. е., Стародавні Афіни — 380 до н. е.) — безсумнівно, найвидатніший афінський оратор класичної епохи в галузі судового красномовства.

Біографія[ред.ред. код]

Батько його був метеком (вільною але без цивільних прав людиною) і володів майстернею, у якій виготовлялися щити. Майбутній оратор разом із братом учився в південно-італійському місті Фурії, де слухав курс риторики у відомих софістів. Приблизно в 412 році Лісій повернувся в Афіни. Афінська держава в цей час знаходилося в скрутному стані — йшла Пелопоннеська війна, невдала для Афін. У 405 році Афіни зазнали нищівної поразки. В результаті до влади прийшли ставленики перемігшої Спарти, «30 тиранів», що проводили політику жорстокого терору стосовно безправних елементів афінського суспільства. Велике володіння, яким володіли Лісій і його брат, було причиною розправи над ними. Брат Лісія був страчений, самому оратору довелося рятуватися втечею в сусідню Мегару. Після перемоги демократії Лісій повернувся в Афіни, але одержати цивільні права йому так і не вдалося. Першою судовою промовою, виголошеною Лісієм, була промова проти одного з тридцяти тиранів, винного в смерті його брата. Надалі він писав промови і для інших людей, зробивши це своєю головною професією.

Характеристика творчості[ред.ред. код]

Усього йому приписувалося в стародавності до 400 промов, але до дійшло лише нас 23 та ще 11 ді¬йшли до нас у фрагментах (зокрема, уривки однієї жартівливої промови Лісія занотував філософ Платон у діалозі “Федр”). Промови Лісія написані так жваво, що здається, ніби на наших очах відбувається засідання суду. Як живі, постають перед нами інвалід, у якого хочуть відібрати пенсію, спекулянти, що скуповують хліб, шантажисти, які видурюють гроші.

Лісій відтворює характери. З особливим блиском робить він це у промові, написаній для бідного ремісника-каліки, якого намагалися позбавити пенсії. Шпаркий та меткий ремісник глузує зі свого позивача: “Він заздрить моїй хворобі, сперечається за неї, наче за наречену з посагом... Він називає мене нахабою. Нахабою може бути той, в кого грошей більше, ніж потрібно, а не сіромаха”. Каліка звертається до суддів із промовою, і зворушливою, і переконливою, і дотепною: “Ваш несправедливий вирок означатиме для мене смерть. Вашим справедливим ви¬роком ви даруєте мені можливість жити. Не відбирайте в мене тепер, коли вік мій похилий і я заслаб, те, що ви мені дали, коли я не був такий старий і мав більше сил”.

Першою судова промова Лісія була промова проти одного з тридцяти тиранів, винного в смерті його брата. Він звинувачував не тільки Ератосфен. Лісій нагадував про жахливі злочини олігархів проти народу: вони вбивали без суду і грабували. Прибічник афінської демократії, Лісій неухильно дбав про її зміцнення.

Древні критики були щедрими на оцінки роботи оратора. Вони відзначали, що виклад його промов простий, логічний і виразний, фрази короткі і побудовані симетрично, ораторські прийоми вишукані і витончені. Лісій заклав основу жанру судової мови, створивши своєрідний еталон стилю, композиції і самій аргументації — наступні покоління ораторів багато в чому йому наслідували. Особливо великі його заслуги в створенні літературної мови античної прози. Ми не знайдемо в нього ні архаїзмів, ні заплутаних зворотів. І ніхто не перевершив Лісія в чистоті античної мови!

Як сказали ще сучасники Лісія, стиль його настільки простий і природний, що здається, легко наслідувати йому, а тим часом такої майстерності досягнути так само непросто, як непросто мистецьки змалювати природу.

Деякі твори Лісія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]