Літературна премія імені Лесі Українки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Літерату́рна пре́мія і́мені Ле́сі Украї́нки — літературна премія України, встановлена 1971 року.

[ред.] Історія премії

Літературну премію імені Лесі Українки засновав уряд Української РСР, коли 1971 року відзначали 100-річчя від дня народження Лесі Українки. У 1972—2003 роках премією щорічно відзначався кращий глибокоідейний та високохудожній твір (твори) для дітей.

2004 року затверджено нове «Положенням про Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», згідно з яким вона «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання». Крім грошової винагороди, лауреатові (лауреатам) вручається також диплом лауреата.

[ред.] Лауретати

Починаючи з дня заснування головної «дитячої» премії у галузі літератури, її лауреатами стали:

• 2008 — Тамара Коломієць — за збірки віршів «Де ховає сонце роси» та «Найперша стежечка».
• 2007 — Зірка Мензатюк — за книги «Київські казки», «Казочки-куцохвостики», «Таємниця козацької шаблі»
• 2006 — Ярмиш Юрій Феодосійович (1935) — за книжки: «Дванадцятиголовий дракончик», «Казка стукає у двері», «Сповідь чаклуна».
• 2005 — Білоусов Євген Васильович (1952) — за повість-казку «Тарасове перо».
• 2004 — Гриненко Галина Олександрівна (1925) — за книгу «Життя і строфи».
• 2003 — Малик Галина Миколаївна (1951) — за повість «Злочинці з паралельного світу».
• 2002 — Качан Анатолій Леонтійович (1942) — за книгу віршів «До синього моря хмарина пливе»;
• 2002 — Рутківський Володимир Григорович (1937) — за повість-легенду «Сторожова застава».
• 2001 — Людкевич (Білоус) Марія Йосипівна (1948) — за збірку віршів «Домовик без черевик»;
• 2001 — Стельмах Ярослав Михайлович (1949—2001) — за збірку повістей та оповідань «Голодний, злий і дуже небезпечний»;
• 2000 — Камінчук Анатолій Семенович (1939) — за книжку віршів «Котики вербові»;
• 2000 — Шморгун Євген Іванович (1940) — за книжку оповідань «Мова зела»;
• 1999 — Голод Марія-Анна (1918), (Канада) — за збірку прозових творів «Люстра пана Севастіяна»;
• 1999 — Довжик (Должиков) Василь Михайлович (1943) — за збірку повістей «Уперта хата»;
• 1998 — Стельмах Богдан Михайлович (1943) — за збірку віршів та казок «Писанка»;
• 1998 — Яненко Микола Михайлович (1941) — за збірку оповідань «Цвітуть в океані квіти»;
• 1997 — Білоус Дмитро Григорович (1920—2004) — за збірку віршів «Чари барвінкові»;
• 1997 — Бризгун-Шанта Леся (1920), (Канада) — за збірку казок і оповідань «Золотий горішок»;
• 1996 — Чухліб Василь Васильович (1941—1997) — за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів»;
• 1995 — Василашко Василь Федорович (1939) — за збірку віршів «Чи Україні ти син?»;
• 1995 — Лучук Володимир Іванович (1934) — за збірки віршів та казок «Найрідніші слова» та «Казкова орбіта»;
• 1994 — Жупапин Степан Ілліч (1936) — за збірку казок, загадок, скоромовок «На високій полонині» та співаник для дітей «Закарпатські візерунки»;
• 1994 — Костецький Анатолій Георгійович (1948) — за збірку казкових, фантастичних та пригодницьких повістей «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», збірки віршів «Як зробити день веселим», «Нас батьки не розуміють», повість «Постукай у моє вікно»;
• 1994 — Чуб (Нитченко) Дмитро Васильович (1905—1999), (Австралія) — за науково-художню книжку «Слідами Миклухо-Маклая», збірку оповідань «Стежками пригод», книжку «Живий Шевченко»;
• 1993 — Орач (Комар) Олег Юхимович (1940) — за збірку віршів «Журавликова пісня»;
• 1993 — Павленко Леонід Оксентійович (1924) — за збірку легенд «Квіт папороті»;
• 1993 — Слабошпицький Михайло Федотович (1946) — за повість «Душі на вітрах» та збірки прозових творів «Озеро Олдан», «Папуга з осінньої гілки»;
• 1992 — Харчук Борис Микитович (1931—1988) -за збірку повістей «Зазимки і весни», збірку казок, оповідань, повістей «Горохове чудо»;
• 1992 — Тендюк Леонід Михайлович (1931) — за «Вибрані твори» (у двох томах) та збірку «Смерть в океані»;
• 1991 — Олійник Микола Якович (1923—1997) — за роман «Дочка Прометея»;
• 1990 — Сингаївський Микола Федорович (1936) — за поетичні збірки «Калиновий вітер», «Ластівоча весна», «Маківка і Перчина»;
• 1989 — Скомаровський Вадим Петрович (1937) — за книгу вибраних творів «Свіжа борозна» та збірку віршів «Завтра в школу»;
• 1988 — Близнець Віктор Семенович (1933—1981) — за повісті «Звук павутинки», «Земля світлячків», «Женя і Синько»;
• 1987 — Давидов Анатолій Іванович (1938—2002) — за збірку оповідань «Сонечко спить у дзвониках»;
• 1986 — Гриб Кузьма Кіндратович (1910—1997) — за збірку повістей «Назустріч юності»;
• 1985 — Кава Віктор Іванович (1937) — за повісті та оповідання «Будь обережна, Марійко!», «На те літо, після війни», «Осіння стежка», «Усмішка»;
• 1985 — Ладижець Володимир Іванович (1924—1991) — за збірки віршів «Ластівки з Карпат», «Орлиный дом»;
• 1984 — Комар Борис Панасович (1928) — за збірки «Бджолиний мед», «Мандрівний вулкан»;
• 1983 — Малик (Сиченко) Володимир Кирилович (1921—1998) — за твори історико-патріотичної тематики для дітей;
• 1982 — Нестайко Всеволод Зіновійович (1930) — за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»;
• 1981 — Ткач Дмитро Васильович (1912—1993) — за роман «Шторм і штиль»;
• 1980 — Тютюнник Григір Михайлович (1931—1980) — за книги «Климко» та «Вогник далеко в степу»;
• 1979 — Пригара Марія Аркадіївна (1917—1983) — за вибрані твори «Вірші та казки», «Повісті та оповідання» (у двох томах);
• 1978 — Познанська Марія Абакумівна (1917—1995) — за віршовану розповідь «Фортеця над Дніпром» та збірку поезій «Щоб ти був щасливий»;
• 1977 — Бичко Валентин Васильович (1912—1994) — за віршоване оповідання «Сімейний альбом» та автобіографічну повість «Благословлялося на світ»;
• 1976 — Воронько Платон Микитович (1913—1988) — за збірки віршів «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Всім по сім», драматичну поему «Казка про Чугайстра»;
• 1975 — Збанацький Юрій Оліферович (1913—1994) — за роман «Кують зозулі», повісті «Курилові острови», «Ленінка», «Героподвія» та ін.;
• 1974 — Іваненко Оксана Дмитрівна (1906—1997) — за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»;
• 1973 — Багмут Іван Адріанович (1903—1975) — за повісті "Наш загін «Смерть фашистам!», «Щасливий день суворовця Криничного», «Голубе плесо» й оповідання «Шматок пирога»;
• 1972 — Забіла Наталя Львівна (1903—1985) — за драматичну казку «Троянові діти», п'єсу-фантазію «Перший крок» та поетичні твори;

[ред.] Елетронні джерела

• Лауреати