Літургія
Літургі́я, теж Божественна літургія або Свята літургія (грец. λειτουργία — «служіння», «спільна справа») — традиційна назва служби Божої у православній та греко-католицькій церквах, а точніше — богослужіння з приношенням Святих Дарів. Свята Літургія займає в згаданих церквах центральне місце: її основою є святе таїнство євхаристії, оскільки в християнській традиції прийнято вважати, що встановив євхаристію та виконував її сам Ісус Христос — і відтоді церква її постійно практикує. Вважаєтья теж, що через євхаристію Христос є присутній у церкві тілом і кров'ю, котрі подаються вірним за посередництвом хліба і вина. У традиційному християнстві дослівно вірять, що у святій літургії хліб і вино посвячуються і переміняються на Тіло і Кров Христа Спасителя (див. трансубстанціація і Таємна вечеря).
Цінні християнські пам'ятки представляють собою святі Літургії: св. ап. Якова, Літургія Коптська, Римська та інші.
Зараз у богослужбовому вживанні Православної та Греко-католицької церков є 3 Літургії:
- Літургія Івана Златоустого,
- Літургія Василія Великого,
- Літургія Ранішеосвячених Дарів або св. Григорія Двоєслова.
Зміст |
Символіка дій під час Божественної Літургії [ред.]
Автори коментарів Божественної Літургії обговорюють символіку жестів, молитов, дій ієрея, співставляючи їх з етапами життя Ісуса Христа, його словами і жестами. Трактування символіки Божественної Літургії не є однозначне.
Частини Божественної Літургії [ред.]
Перед початком ієрей і диякон, молячись, одягають літургійні ризи. Розпочинається Служба Божа, що складається з трьох основних частин:
Проскомидія [ред.]
Головною функцією Проскомидії є приготування Святих Дарів. У святилищі, за зачиненими царськими воротами, на жертовнику (проскомидійнику), без участі вірних відбувається приготування дарів хліба і вина. Це приготування супроводжується молитвами і кадінням.
На спеціальному блюді-дискосі біля Агнця — євхаристійного хліба, викладаються частинки хліба на згадку про Матір Божу, святого Йоана Хрестителя, пророків, апостолів, мучеників, а також живих і померлих, щоб в молитвах згадати їх душі. Викладені в такий спосіб частинки хліба є знаком участі у Пресвятій Жертві цілого людства разом з Богородицею та іншими святими. Частинки викладені на дискосі біля Агнця–Христа, відображають цілу Церкву — Церкву на землі і з’єднану з нею Церкву небесну. У центрі Церкви — Христос, символом цілого Всесвіту є дискос.
Хліб, що використовується при звершенні Божественної Літургії, є квасний, натомість в римо-католицькій церкві вживають неквасний хліб-опрісноки. Для відправлення Божественної Літургії вживається 4 просфори (булочок) з витисненим знаком хреста і літер, що є скороченням від слів Ісус Христос перемагає (ІС XC NIKA) та одна — з іконою Богородиці або стилізованим написом МАРІЯ. З цих просфор ієрей вирізає: з першої кубічної форми хліб євхаристійний - Агнець, з другої — частинку на згадку і вшанування Богородиці (просфора Богородиці), з третьої — 9 частинок за святих ("дев'ятичинна"), з четвертої за живих, з п'ятої - за померлих. Вирізання і викладення частинок супроводжується молитвами і проханнями про прийняття Жертви.
Згідно з Євангельською розповіддю про Хресну смерть Ісуса Христа (Ін.19:34) з Його рани витекла кров і вода, тому і в чаші на Проскомідії змішується вино з водою.
Проскомідії немає на Літургії Ранішеосвячених Дарів, тому що вона звершується на Агничній просфорі, заготованій на повній літургії (Василія Великого або, рідше, Іоана Золотоустого)
Літургія Оголошених [ред.]
Другою частиною Літургії є Літургія Оголошених, названа так тому, що на ній могли бути присутніми люди, які тільки готувались до Хрещення, тобто проходили катехизичне повчання — "оголошення в вірі". В Римо- та Греко-католицькій церквах ця частина Літургії називається Літургією Слова.
Метою Літургії Слова є навчання вірних. Христос є присутній в своєму Слові, бо це Він промовляє, коли читається Святе Письмо в Церкві (з Конституції ІІ Ватиканського Собору).
Літургія Оголошених розпочинається відчиненням царських воріт. Спільно співаються фрагменти псалмів (антифони), єктенії та інші молитви, читається Апостол (фрагмент з Діянь Апостолів або Апостольських Послань), а також Євангеліє. Ієрей виголошує проповідь. Закінчується друга частина Літургії закликом "Оголошені, вийдіть", який символізує, що на Літургії вірних можуть бути присутні лише повноправні члени Церкви.
Літургія Вірних [ред.]
Літургія Вірних (в Католицьких Церквах - Літургія Жертви) — головна частина Божественної літургії, на якій відбувається анафора - сутнісне перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христову та Свята Євхаристія - їх споживання (Причастя) вірними. На початку третьої частини Літургії при співі Херувимської пісні відбувається перенесення Дарів з жертовника на престіл. Далі, після єктенії співається Символ віри, після якого відбувається Євхаристійний канон, під час якого через зшестя Святого Духа на принесені дари і відбувається таїнство перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христові.
Під час Літургії Жертви повторюються слова встановлення - Євхаристії, згадуються Його страждання, смерть, воскресіння і доручення повторювати священнодійство, яке Він виконав під час Тайної Вечері. Ієрей звертається з проханням до Бога про зіслання Святого Духа, щоб перетворив жертвувані дари в Тіло і Кров Христа, поєднав і освятив усіх зібраних.
Під час Божественної Літургії велику частину молитов ієрей відмовляє тихо.
Далі відбувається Причастя духовенства та вірних, а тим, хто не прийняв з якихось причин причастя, роздається антидор. Звичайно, не завжди. Тепер цей звичай вже відпав.
Східний обряд [ред.]
У Церквах східного обряду (Греко-католицькі та православні церкви) Служба Божа відправляється згідно з текстом, авторство якого приписується св. Йоану Золотоустому, або текстом, що приписується святому Василію Великому.
Західний обряд [ред.]
У Церквах латинського обряду богослужіння називають месою. В сучасній Католицькій церкві співіснують два чини меси: звичайна і надзвичайна .
Богослужіння в Україні [ред.]
В Україну читання св. Письма дійшли у 9-му столітті з Візантії у церковно-слов'янському перекладі з часів св. Кирила і Мефодія. Служби складалися також і в Україні, головно для прославлення місцевих святих: св. Покрови, Бориса і Гліба з 11 ст., Теодосія Печерського з 12 ст. та пізніші служби на честь св. Володимира Великого, княгині Ольги, Теодосія Углицького, Йосафата Кунцевича тощо. Служби недільного циклу і т. зв. загальні служби вміщені в Осьмогласнику (Октоїху) та Загальній Мінеї.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар. — Львів: Монастир Свято—Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.157 с.
- Літургія вірних
- Свята літургія
- Християнське богослужіння
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Літургія |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
