Літургія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літургія в греко-католицькій катедрі м. Пряшів, східна Словаччина. Літургію провадить владика Іван Баб'як
Просфори (хліб для Євхаристії у східному обряді)

Літургі́я, теж Божественна літургія або Свята літургія (грец. λειτουργία — «служіння», «спільна справа») — традиційна назва служби Божої у православній та греко-католицькій церквах, а точніше — богослужіння з приношенням Святих Дарів. Свята Літургія займає в згаданих церквах центральне місце: її основою є святе таїнство євхаристії, оскільки в християнській традиції прийнято вважати, що встановив євхаристію та виконував її сам Ісус Христос — і відтоді церква її постійно практикує. Вважається теж, що через євхаристію Христос є присутній у церкві тілом і кров'ю, котрі подаються вірним за посередництвом хліба і вина. У традиційному християнстві дослівно вірять, що у святій літургії хліб і вино посвячуються і переміняються на Тіло і Кров Христа Спасителя (див. трансубстанціація і Таємна вечеря).

Цінні християнські пам'ятки являють собою святі Літургії: св. ап. Якова, Літургія Коптська, Римська та інші.

Зараз у богослужбовому вживанні Православної та Греко-католицької церков є 3 Літургії:

  1. Літургія Івана Златоустого,
  2. Літургія Василя Великого,
  3. Літургія Ранішеосвячених Дарів або св. Григорія Двоєслова.

Символіка дій під час Божественної Літургії[ред.ред. код]

Автори коментарів Божественної Літургії обговорюють символіку жестів, молитов, дій ієрея, співставляючи їх з етапами життя Ісуса Христа, його словами і жестами. Трактування символіки Божественної Літургії не є однозначне.

Частини Божественної Літургії[ред.ред. код]

Перед початком ієрей і диякон, молячись, одягають літургійні ризи. Розпочинається Служба Божа, що складається з трьох основних частин:

Проскомидія[ред.ред. код]

Докладніше: проскомидія

Головною функцією Проскомидії є приготування Святих Дарів. У святилищі, за зачиненими царськими воротами, на жертовнику (проскомидійнику), без участі вірних відбувається приготування дарів хліба і вина. Це приготування супроводжується молитвами і кадінням.

На спеціальному блюді-дискосі біля Агнця — євхаристійного хліба, викладаються частинки хліба на згадку про Матір Божу, святого Івана Хрестителя, пророків, апостолів, мучеників, а також живих і померлих, щоб у молитвах згадати їх душі. Викладені у такий спосіб частинки хліба є знаком участі у Пресвятій Жертві цілого людства разом з Богородицею та іншими святими. Частинки викладені на дискосі біля Агнця–Христа, відображають цілу Церкву — Церкву на землі і з’єднану з нею Церкву небесну. У центрі Церкви — Христос, символом цілого Всесвіту є дискос.

Хліб, що використовується при звершенні Божественної Літургії, є квасний, натомість в римо-католицькій церкві вживають неквасний хліб-опрісноки. Для відправлення Божественної Літургії вживається 4 просфори (булочок) з витисненим знаком хреста і літер, що є скороченням від слів Ісус Христос перемагає (ІС XC NIKA) та одна — з іконою Богородиці або стилізованим написом МАРІЯ. З цих просфор ієрей вирізає: з першої кубічної форми хліб євхаристійний - Агнець, з другої — частинку на згадку і вшанування Богородиці (просфора Богородиці), з третьої — 9 частинок за святих ("дев'ятичинна"), з четвертої за живих, з п'ятої - за померлих. Вирізання і викладення частинок супроводжується молитвами і проханнями про прийняття Жертви.

Згідно з Євангельською розповіддю про Хресну смерть Ісуса Христа (Ін.19:34) з Його рани витекла кров і вода, тому і в чаші на Проскомідії змішується вино з водою.

Проскомідії немає на Літургії Ранішеосвячених Дарів, тому що вона звершується на Агничній просфорі, заготованій на повній літургії (Василя Великого або, рідше, Івана Золотоустого)

Літургія Оголошених[ред.ред. код]

Другою частиною Літургії є Літургія Оголошених, названа так тому, що на ній могли бути присутніми люди, які тільки готувались до Хрещення, тобто проходили катехизичне повчання — "оголошення в вірі". В Римо- та Греко-католицькій церквах ця частина Літургії називається Літургією Слова.

Метою Літургії Слова є навчання вірних. Христос є присутній в своєму Слові, бо це Він промовляє, коли читається Святе Письмо в Церкві (з Конституції ІІ Ватиканського Собору).

Літургія Оголошених розпочинається відчиненням царських воріт. Спільно співаються фрагменти псалмів (антифони), єктенії та інші молитви, читається Апостол (фрагмент з Діянь Апостолів або Апостольських Послань), а також Євангеліє. Ієрей виголошує проповідь. Закінчується друга частина Літургії закликом "Оголошені, вийдіть", який символізує, що на Літургії вірних можуть бути присутні лише повноправні члени Церкви.

Літургія Вірних[ред.ред. код]

Літургія Вірних (в Католицьких Церквах - Літургія Жертви) — головна частина Божественної літургії, на якій відбувається анафора - сутнісне перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христову та Свята Євхаристія - їх споживання (Причастя) вірними. На початку третьої частини Літургії при співі Херувимської пісні відбувається перенесення Дарів з жертовника на престіл. Далі, після єктенії співається Символ віри, після якого відбувається Євхаристійний канон, під час якого через зшестя Святого Духа на принесенні дари і відбувається таїнство перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христові.

Під час Літургії Жертви повторюються слова встановлення - Євхаристії, згадуються Його страждання, смерть, воскресіння і доручення повторювати священнодійство, яке Він виконав під час Тайної Вечері. Ієрей звертається з проханням до Бога про зіслання Святого Духа, щоб перетворив жертвувані дари в Тіло і Кров Христа, поєднав і освятив усіх зібраних.

Під час Божественної Літургії велику частину молитов ієрей відмовляє тихо.

Далі відбувається Причастя духовенства та вірних, а тим, хто не прийняв з якихось причин причастя, роздається антидор. Звичайно, не завжди. Тепер цей звичай вже відпав.

Східний обряд[ред.ред. код]

У Церквах східного обряду (Греко-католицькі та православні церкви) Служба Божа відправляється згідно з текстом, авторство якого приписується св. Івану Золотоустому, або текстом, що приписується святому Василю Великому.

Західний обряд[ред.ред. код]

У Церквах латинського обряду богослужіння називають месою. В сучасній Католицькій церкві співіснують два чини меси: звичайна і надзвичайна .

Богослужіння в Україні[ред.ред. код]

В Україну читання св. Письма дійшли у 9-му столітті з Візантії у церковно-слов'янському перекладі з часів св. Кирила і Мефодія. Служби складалися також і в Україні, головно для прославлення місцевих святих: св. Покрови, Бориса і Гліба з 11 ст., Теодосія Печерського з 12 ст. та пізніші служби на честь св. Володимира Великого, княгині Ольги, Теодосія Углицького, Йосафата Кунцевича тощо. Служби недільного циклу і т. зв. загальні служби вміщені в Осьмогласнику (Октоїху) та Загальній Мінеї.

Література[ред.ред. код]