Ліфляндська губернія

Ліфляндська губернія
Герб
Центр	Рига
Утворена	1721
Попередники	Ліфляндія
Наступники	Латвія

Історія Латвії

Доісторична Латвія Культура ямково-гребінцевої кераміки (4 та 3 тисячоліття до н. е.) Угро-фінські народи Культура шнурової кераміки (кін. З — сер. 2 тисячоліття до н. е.) Балти Епоха вікінгів (9 — першої половини 11 сторіч н. е.) Шлях із варягів у греки Чудь Середньовіччя Курляндія, Семігалія, Латгалія, Селія Лівонія Герцiкське князівство Кукейноське князівство Орден мечоносців (1204—1237) Лівонський орден (1237—1561) Лівонська конфедерація (1207—1561) Ганзейський союз (1157—1669) Новий час Лівонська війна (1558—1583) Віленська унія (1561) Герцогство Курляндське і Семігальське (1562—1795) Шведська Ліфляндія (1629—1721) Велика Північна війна (1700—1721) Ліфляндська губернія (1712—1918) Курляндська губернія (1795—1918) Новітній час Перша світова війна (1914—1918) Обер Ост (1914—1918) Берестейський мир (1918) Герцогство Курляндське і Семігальське (1918) Латвійська війна за незалежність (1918—1920) Об'єднане Балтійське герцогство (1918) Латвійська Республіка (1918—1940) Пакт Молотова — Ріббентропа (1939) Друга світова війна (1939—1945) Окупація Прибалтики (1940) Рейхскомісаріат Остланд (1941—1945) Латвійська РСР (1940—1941, 1944—1990) Лісові брати (1944—1953) Сучасність Латвійська Республіка (з 1990 року)

Ліфля́ндська губе́рнія — середня з трьох Прибалтійських губерній Російської імперії, разташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена в 1721 році з Ліфляндії, з приходом Радянської влади в 1918 році була розділена: північ увійшов до складу Естонії, південь — до складу Латвії.

Населення

рік	населення, осіб	міське, осіб	сільське, осіб	густота, осіб/м²
1860	905 795	—	—	22
1895	1 310 670	257 730	1 052 948	32

В середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.

Етнічний склад населення губернії

На 1895 рік.

латиші	ести	німці	росіяни	євреї	українці	поляки	інші
552 860	509 243	116 186	72 318	41 163	12 387	5 865	656

Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.