Ліфляндська губернія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ліфляндська губернія | |
| Герб | |
| Центр | Рига |
| Утворена | 1721 |
| Попередники | Ліфляндія |
| Наступники | Латвія |
| Історія Латвії |
Доісторична Латвія
Середньовіччя
Новий час
Новітній час
Сучасність
|
Ліфля́ндська губе́рнія — середня з трьох Прибалтійських губерній Російської імперії, разташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена в 1721 році з Ліфляндії, з приходом Радянської влади в 1918 році була розділена: північ увійшов до складу Естонії, південь — до складу Латвії.
Населення [ред.]
| рік | населення, осіб | міське, осіб | сільське, осіб | густота, осіб/м² |
|---|---|---|---|---|
| 1860 | 905 795 | — | — | 22 |
| 1895 | 1 310 670 | 257 730 | 1 052 948 | 32 |
В середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.
Етнічний склад населення губернії [ред.]
На 1895 рік.
| латиші | ести | німці | росіяни | євреї | українці | поляки | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 552 860 | 509 243 | 116 186 | 72 318 | 41 163 | 12 387 | 5 865 | 656 |
Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.
