Ліфляндська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліфляндська губернія
Лифляндская губерния.png
Герб
Центр Рига
Існувала 1721
Площа 47 030,87 (1895)
Населення 1 310 670 осіб (1895)
Густота 27.9 осіб / км²
Попередники Ліфляндія
Наступники Латвія
Історія Латвії
Coat of arms of Latvia.svg

Ліфля́ндська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, середня з трьох Прибалтійських губерній.

Разташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена в 1721 році з Ліфляндії, з приходом Радянської влади в 1918 році була розділена: північ увійшов до складу Естонії, південь — до складу Латвії.

Населення[ред.ред. код]

рік населення, осіб міське, осіб сільське, осіб густота, осіб/м²
1860 905 795  —   —  22
1895 1 310 670 257 730 1 052 948 32

В середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.

Етнічний склад населення губернії[ред.ред. код]

На 1895 рік.

латиші ести німці росіяни євреї українці поляки інші
552 860 509 243 116 186 72 318 41 163 12 387 5 865 656

Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.