Лі Кецян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лі Кецян
спрощ. кит.: 李克强
Прапор
Прапор
7-й Прем'єр Держради КНР
15 березня 2013 року — 11 березня 2023 року
Попередник: Вень Цзябао
Наступник: Лі Цян
 
Народження: 3 липня 1955(1955-07-03)[1]
Хефей, КНР[1]
Смерть: 27 жовтня 2023(2023-10-27)[2][1] (68 років)
Шанхай, КНР[1]
Причина смерті: інфаркт міокарда[1]
Країна: КНР[3][4][5]
Освіта: Пекінський університет (1995)[6], Hefei No. 8 High Schoold (березень 1974)[1], Пекінський університет (лютий 1982)[1] і Hefei Nanmen Primary Schoold[1]
Партія: КПК[1]
Батько: Li Fengsand
Шлюб: Cheng Hongd[7]
Автограф:
Нагороди:
Орден Пакистану

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Лі Кецян (спрощ.: 李克强; кит. трад.: 李克強; піньїнь: Lĭ Kèqiáng; 1 липня 1955 — 27 жовтня 2023[8]) — китайський політик, прем'єр Державної ради КНР — голова китайського уряду з 2013 по 2023 роки, член постійного комітету політбюро ЦК Компартії Китаю (2007—2022), колишній секретар Компартії провінції Хунань.

Статус[ред. | ред. код]

Обраний на посаду голови уряду в 15 березня 2013 на пленарному засіданні 1-ї сесії ВЗНП 12-го скликання шляхом голосування.[9] Обраний терміном на п'ять років, але передбачається, що — як і його попередник Вень Цзябао — перебуватиме у кріслі прем'єра два терміни.[10]

Син чиновника, він став наймолодшим главою провінції Хенань.

Вільно говорить англійською і має ступінь доктора економічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Прем'єр Держради КНР з 15 березня 2013 року.

Народився у липні 1955 року в Дін'юане провінції Аньхой. Трудову діяльність розпочав з 1974 року, член КПК з 1976 року. Доктор економічних наук.

У березні 1974 р. працював у бригаді Дунлінь колгоспу Дамяо повіту Фен'ян провінції Аньхой. З листопада 1976 р. — секретар партійного осередку бригади Дамяо колгоспу Дамяо того ж повіту. У березні 1978 р. вступив на юридичний факультет Пекінського університету, голова студради. З лютого 1982 р. — секретар комітету комсомолу Пекінського університету, член бюро ЦК Комсомолу Китаю, начальник відділу у справах навчальних закладів ЦК КМСК, секретар Всекитайського студентського союзу. З грудня 1983 р. — кандидат в члени секретаріату ЦК КСМК, у листопаді 1985 р. на 4-му пленумі ЦК КСМК 11-го скликання обраний секретарем Секретаріату ЦК. З 1988 по 1995 рр.. навчався в економічному інституті Пекінського університету, отримав ступінь магістра та доктора. З серпня 1988 — заступник голови Всекитайської федерації молоді. З березня 1993 за сумісництвом ректор Політичного інституту китайської молоді. З березня 1993 по червень 1998 року — перший секретар Секретаріату ЦК КСМК 13-го скликання. З червня 1998 р. — заступник секретаря парткому провінції Хенань. У липні 1998 р. на 4-му засіданні ПК СНП провінції Хенань 9-го скликання обраний заступником голови народного уряду провінції Хенань. У лютому 1999 р. на 2-й сесії СНП провінції Хенань 9-го скликання обраний головою народного уряду провінції Хенань. З грудня 2002 р. — секретар парткому провінції Хенань. З 15 березня 2008 року — заступник прем'єра Держради КНР.

Член ЦК КПК 15 та 16 скликань, член ПК ВЗНП 8-го скликання.

27 жовтня 2023 року вранці Лі Кецян помер від серцевого нападу.[11][12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к 李克强同志生平北京市: 新华社, 2023.
  2. China's former premier Li Keqiang has died - state mediaРойтерз.
  3. Mixed Economic Signals From China
  4. An Evolving Merkel Doctrine
  5. How to get to the top of China's Communist Party
  6. 李克强同志简历Державна рада КНР.
  7. Chinese state media unveil premier's wife for first timeChicago Tribune, 2014.
  8. Помер експрем'єр Китаю Лі Кецян, який десть років керував країною у тандемі з Сі, Укрінформ, 27.10.2023
  9. Лі Кецян обраний прем'єром Держради КНР
  10. У Китаї Лі Кецян став новим головою уряду. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
  11. Від серцевого нападу помер колишній прем’єр-міністр Китаю, реформатор Лі Кецян. LB.ua. 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  12. Помер експрем’єр Китаю, який 10 років очолював уряд. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 27 жовтня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]