Дзвінкий ясенний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з МФА d)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий ясенний проривний
d
Номер МФА 104
Кодування
HTML (десяткове) d
Юнікод (hex) U+0064
X-SAMPA d
Кіршенбаум d
Брайль[en] ⠙ (braille pattern dots-145)
Звучання
noicon

Дзвінки́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою д.

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий альвеолярний зімкнено-проривний приголосний
  • Дзвінкий альвеолярний проривний приголосний
  • Дзвінкий ясенний зімкнено-проривний приголосний
  • Дзвінкий ясенний проривний приголосний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого ясенного проривного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Зубний або зубно-ясенний[ред. | ред. код]

Дзвінкий зубний проривний
d̪
Звучання
noicon
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська diru [d̪iɾu] гроші
бенгальська দাম [d̪am] ціна Див. бенгальська фонетика
білоруська[1] падарожжа [päd̪äˈroʐʐä] подорож Див. білоруська фонетика
вірменська[2] դեմք/demk’ [d̪ɛmkʰ] обличчя
гінді[3] دودھ [d̪uːd̪ʱ] молоко Див. фонетика гінді
грузинська[4] კუდი [ˈkʼud̪i] хвіст
ірландська dorcha [ˈd̪ˠɔɾˠəxə] темний Див. ірландська фонетика
іспанська[5] hundido [ũn̪ˈd̪ið̞o̞] затонулий Див. іспанська фонетика
італійська[6] dare [ˈd̪äːre] давати Див. італійська фонетика
каталанська[7] dit [ˈd̪it̪] палець Див. каталанська фонетика
киргизька[8] дос [d̪os̪] друг
латвійська[9] drudzis [ˈd̪rud̪͡z̪is̪] гарячка Див. латвійська фонетика
польська[10] dom [d̪ɔm] дім Див. польська фонетика
португальська (діал.)[11] dar [ˈd̪aɾ] давати Див. португальська фонетика
московська[12] дышать [d̪ɨ̞ˈʂätʲ] дихати Див. російська фонетика
турецька dal [d̪äɫ] гілля Див. турецька фонетика
українська[13] дерево [ˈd̪ɛrɛβ̞ɔ] - Див. українська фонетика
французька[14] dais [d̪ɛ] навіс Див. французька фонетика

Ясенний[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська dash [ˈdæʃ] кидати Див. англійська фонетика
гебрейська דואר [ˈdoʔaʁ] пошта Див. Modern гебрейська фонетика
голландська[15] dak [dɑk] дах Див. голландська фонетика
грецька ντροπή/dropí [dro̞ˈpi] сором Див. Modern грецька фонетика
корейська 아들/adeul [adɯl] син Див. корейська фонетика
малайська dahan [dähän] гілка Див. малайська фонетика
тайська ดาว [daːw] зірка Див. тайська фонетика
угорська adó [ˈɒdoː] податок Див. угорська фонетика
фінська sidos [ˈsido̞s] вузол Див. фінська фонетика
чеська do [do] до Див. чеська фонетика
японська[16] 男性的/danseiteki [dãnse̞ːte̞ki] чоловічий Див. японська фонетика

Інші[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
арабська دين [diːn] релігія Див. арабська фонетика.
німецька[17] Dach [dax] дах Див. німецька фонетика
перська[18] اداره [edaːre] пост Див. перська фонетика
словацька[19][20] do [d̻o̞] до Див. словацька фонетика
шведська Riad (2014:46) dag [dɑːɡ] день Див. шведська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Padluzhny, (1989), p. 47.
  2. ↑ Dum-Tragut, (2009), p. 13.
  3. ↑ Ladefoged, (2005), p. 141.
  4. ↑ Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  5. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  6. ↑ Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  7. ↑ Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. ↑ Kara, (2003), p. 11.
  9. ↑ Nau, (1998), p. 6.
  10. ↑ Jassem, (2003), p. 103.
  11. ↑ Cruz-Ferreira, (1995), p. 91.
  12. ↑ Jones та Ward, (1969), p. 99.
  13. ↑ S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). «Some properties of the українська writing system». arXiv:0802.4198. 
  14. ↑ Fougeron та Smith, (1993), p. 73.
  15. ↑ Gussenhoven, (1992), p. 45.
  16. ↑ Okada, (1991), p. 94.
  17. ↑ Mangold, (2005), p. 47.
  18. ↑ Mahootian (2002:287–289)
  19. ↑ Kráľ, (1988), p. 72.
  20. ↑ Pavlík, (2004), pp. 98–99.

Джерела[ред. | ред. код]

  • (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003), The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition (PDF), ISBN 9004103406, архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016, процитовано 10 березня 2017
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 березня 2017
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press
  • Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 3895868434
  • Kráľ, Ábel (1988), Pravidlá slovenskej výslovnosti, Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo
  • Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Lass, Roger (2002), South African English, у Mesthrie, Rajend (ред.), Language in South Africa, Cambridge University Press, ISBN 9780521791052
  • Maddieson, Ian (1984), Patterns of Sound, Cambridge University Press
  • Mahootian, Shahrzad (1997), Persian, London: Routledge, ISBN 0-415-02311-4
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th), Duden, ISBN 978-3411040667
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 березня 2017
  • Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
  • Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
  • Pavlík, Radoslav (2004), Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda (PDF), Jazykovedný časopis, 55: 87—109, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2020, процитовано 10 березня 2017
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009), Luanyjang Dinka (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 39 (1): 113—124, doi:10.1017/S0025100308003605, архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016, процитовано 10 березня 2017
  • Riad, Tomas (2014), The Phonology of Swedish, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-954357-1
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999), A Course in Phonology, Blackwell Publishing
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview (PDF). Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 березня 2017.
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar, Uralic and Altaic Series, т. 18, Bloomington: Indiana University
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008), Indonesian, Journal of the International Phonetic Association, 38 (2): 209—213, doi:10.1017/s0025100308003320
  • Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
  • Watt, Dominic; Allen, William (2003), Tyneside English, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 267—271, doi:10.1017/S0025100303001397, архів оригіналу за 18 липня 2019, процитовано 10 березня 2017
  • Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвінкий_ясенний_проривний&oldid=41776652