Магдебурзькі ворота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магдебурзькі ворота (або Сігтунські)

Магдебурзькі ворота  — бронзові двері з рельєфними зображеннями, відома пам'ятка мистецтва середньовіччя 12 століття, тісно пов'язана з історією Західної Європи та Руси.

Історичні дані[ред.ред. код]

Згадку про бронзові двері Софійського собору спочатку знайшли в опису майна собору, датованого 18 ст., де їх назвали Сігтунськими. За цією назвою їх іменували майже два століття. Але вже в опису 1803 р. їх називали " німецькими ". Розпочалися дослідження.

Версії[ред.ред. код]

За першою — легендарною версією ( поширеною з середини 15 ст.) двері привіз на Русь Великий князь Володимир з Візантії. Тому їх довго називали Корсунськими. Але дослідження самої пам'ятки цю версію не підтвердили.

За другою — у 1153 р. бронзові пластини для дверей створені в місті Магдебург для собору в місті Плоцьк (нині Польща). В Великому Новгороді двері з'явилися лише в першій половині 15 ст.

Результати досліджень[ред.ред. код]

Мандорла з Христом, янголами і знаками євангелістів
Створення Єви з ребра Адама, рельєф


Рельєфи мають сцени з біблійними сюжетами, зображеннями тварин та архітектурних споруд як на іконах. Є й зображення міфічні — наприклад, кентавр. Серед фігур — магдебурзький єпископ Віхман (11521192) та плоцький єпископ Александр (11291156). Дещо з історії бронзових пластин вдалося встановити після прочитання написів середньовічною латиною, що створені на воротах. Дослідників зацікавили ще три схематичні фігури — майстрів Реквіна та Вайхмана. Між ними віднайдена фігура давньоруського майстра Авраама. Написи над фігурами Реквіна та Вайхмана — латиною, над Авраамом — давньоруською мовою. За припущеннями, пластини здерли з дверей церкви (в Плоцьку ?) і як військовий трофей переправили у Великий Новгород. Там пластини розмістили на дерев'яних дверях приділу Різдва Богородиці. Пізніше їх перенесли в західний портал собору. Пристосуванням бронзових пластин на новому місті і займався майстер Авраам, додавши власну фігуру до фігур попередніх майстрів, на кшталт власного підпису. Двері мають металеві рукояті, вставлені у пащі левів — найбільш рельєфні деталі воріт.

Під час військового захоплення Новгороду у 17 ст. була спроба зняти ворота по замові короля і переправити їх у Швецію, адже тоді їх вважали Сігтунськими за походженням (Сігтуна — місто в Швеції). Але острах перед народним заворушенням в Новгороді примусив шведів залишити ворота на місті.

В Софійському соборі Великого Новгороду ворота вважалися головними і відчинялися лише в великі свята.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Альмгрен О. К легенде о Сигтунских вратах в новгородском Софийском соборе // Сборник Новгородского общества любителей древности, вып. 6. — Новгород, 1912. С. 23—24.
  • Богусевич, Владимир Андреевич, Магдебургские врата XII в. // Новгородский исторический сборник. Вып. 6. — Новгород., 1939.
  • Никитина Ю. И. Софийский Собор // Туристу о Новгороде. — Л.: Лениздат, 1972.
  • Поппе А. В. К истории романских дверей Софии Новгородской // Средневековая Русь. — М., 1976.
  • Беляев С. А. Корсунские двери новгородского Софийского собора // Древняя Русь и славяне. — М., 1978.
  • Трифонова А. Н. Бронзовые двери Софийского собора в Новгороде // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Материалы научной конференции, 1995.
  • Коваленко Г. М. Кандидат на престол: из истории политических и культурных связей России и Швеции XI—XX веков. — СПб.: Блиц, 1999. 207 с. — ISBN 5-86789-085-6.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]