Магматичні гірські породи
Магмати́чні гірські́ поро́ди (рос. магматические горные породы, англ. magmatic rock, нім. magmatische Gesteine) — ендогенні гірські породи, первинним джерелом яких є магма. Є складовою частиною літосферної тріади. Магматичні породи складають понад 90% маси літосфери.
[ред.] Класифікація
- За умовами утворення
- Інтрузивні
- Гіпабісальні
- Ефузивні
- Експлозивні
- За хімічним складом
- За структурою
- Афанітові
- Криптокристалічні
- Фенокристалічні
Класифікуються відповідно до розміру кристалів, текстури, хімічної композиції або способу утворення. Складаються переважно з оксиду кремнію і по вмісту кремнію поділяються на групи: кислотні (більше 60% оксиду кремнію), середні (55-60%), базитові (45-55%) і ультрабазитові (до 45%). Гірські породи вулканічного походження, що утворилися під поверхнею Землі, називають плутонічними або інтрузивними, в залежності від глибини утворення. Вони мають великі кристали через повільне остигання, наприклад, долерит і граніт. Ті, що з'являються в результаті екструзії на поверхні, називаються екструзивними або вулканічними. Завдяки швидкому остиганню, кристали менші, прикладом є базальт.
Залежно від характеру вивержень розрізняють В.г.п. ефузивні, які утворюються в результаті виливання й охолодження лави, та вулканогенно-уламкові (продукти вибухових вивержень) - пірокластичні гірські породи. Останні поділяються на пухкі (вулканічний попіл, пісок, вулканічні бомби тощо), ущільнені і зцементовані (туфи, туфо-брекчії й ін.).
Крім того, виділяють проміжні типи В.г.п - туфолави (виникли з пінистих лавових потоків) та ігнімбрити (вулканогенно-уламковий матеріал, що спікся). Форма ефузивних тіл визначається в'язкістю лав і їх температурним режимом. Покривала і потоки характерні для малов’язких базальтових лав. Куполи і голки виникають при виверженнях в'язких лав (дацити, ліпарити). Дайки і некки являють собою заповнення розплавом тріщин і каналів.
Ефузивні і пірокластичні В.г.п. можуть залягати у вигляді стратифікованих товщ. В.г.п. класифікують за хім. складом, структурно-текстурними особливостями і за ступенем збереження речовини порід. За хім. складом ефузивні В.г.п. поділяються на лужноземельні, гірські породи лужні; гірські породи основні (недонасичені кремнекислотою), гірські породи середні (насичені кремнекислотою) і гірські породи кислі (перенасичені кремнекислотою).
Древні ефузивні гірські породи наз. палеотипними, а незмінені - кайнотипними.
Найбільш поширені кайнотипні породи - базальти, андезити, трахіти, ліпарити, а їх палеотипні аналоги за хім. складом - відповідно діабази, базальтові і андезитові порфірити, трахітові і ліпаритові порфіри. До уламкових В.г.п. поряд з пірокластичними належать і вулканогенно-осадові породи. В.г.п. застосовують як буд. і облицювальний камінь, для кам’яного лиття, в кераміч. промисловості, як добавки до цементу та бетону. На території України вулканічні гірські породи поширені на Закарпатті, в Криму та в межах Українського Кристалічного щита.
[ред.] Див. також
- Палеотипні гірські породи
- інтрузивні гірські породи
- гіпабісальні гірські породи
- ефузивні гірські породи
- основні гірські породи
- Паратектитова порода
- пуцолан
- Пірокласти
- Лава
- Вулканокласти
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.