Магматичні гірські породи
Магмати́чні гірські́ поро́ди (рос. магматические горные породы, англ. magmatic rock, нім. magmatische Gesteine) — ендогенні гірські породи, первинним джерелом яких є магма. Є складовою частиною літосферної тріади. Магматичні породи складають понад 90 % маси літосфери.
Класифікація [ред.]
- За умовами утворення
- Інтрузивні
- Гіпабісальні
- Ефузивні
- Експлозивні
- За хімічним складом
- За структурою
- Афанітові
- Криптокристалічні
- Фенокристалічні
Класифікуються відповідно до розміру кристалів, текстури, хімічної композиції або способу утворення. Складаються переважно з оксиду кремнію і по вмісту кремнію поділяються на групи: кислотні (більше 60 % оксиду кремнію), середні (55-60 %), базитові (45-55 %) і ультрабазитові (до 45 %). Гірські породи вулканічного походження, що утворилися під поверхнею Землі, називають плутонічними або інтрузивними, в залежності від глибини утворення. Вони мають великі кристали через повільне остигання, наприклад, долерит і граніт. Ті, що з'являються в результаті екструзії на поверхні, називаються екструзивними або вулканічними. Завдяки швидкому остиганню, кристали менші, прикладом є базальт.
Залежно від характеру вивержень розрізняють вулканічні гірські породи ефузивні, які утворюються в результаті виливання й охолодження лави, та вулканогенно-уламкові (продукти вибухових вивержень) — пірокластичні гірські породи. Останні поділяються на пухкі (вулканічний попіл, пісок, вулканічні бомби тощо), ущільнені і зцементовані (туфи, туфо-брекчії й ін.).
Крім того, виділяють проміжні типи вулканічних гірських порід — туфолави (виникли з пінистих лавових потоків) та ігнімбрити (вулканогенно-уламковий матеріал, що спікся). Форма ефузивних тіл визначається в'язкістю лав і їх температурним режимом. Покривала і потоки характерні для малов'язких базальтових лав. Куполи і голки виникають при виверженнях в'язких лав (дацити, ліпарити). Дайки і некки являють собою заповнення розплавом тріщин і каналів.
Ефузивні і пірокластичні вулканічні гірські породи можуть залягати у вигляді стратифікованих товщ. Вулканічні гірські породи класифікують за хімічним складом, структурно-текстурними особливостями і за ступенем збереження речовини порід. За хімічним складом ефузивні вулканічні гірські породи поділяються на лужноземельні, гірські породи лужні; гірські породи основні (недонасичені кремнекислотою), гірські породи середні (насичені кремнекислотою) і гірські породи кислі (перенасичені кремнекислотою).
Древні ефузивні гірські породи називаються палеотипними, а незмінені — кайнотипними.
Найпоширеніші кайнотипні породи — базальти, андезити, трахіти, ліпарити, а їх палеотипні аналоги за хімічним складом — відповідно діабази, базальтові і андезитові порфірити, трахітові і ліпаритові порфіри. До уламкових вулканічних гірських порід поряд із пірокластичними належать і вулканогенно-осадові породи. Вулканічні гірські породи застосовують як будівельний і облицювальний камінь, для кам'яного лиття, в керамічній промисловості, як добавки до цементу та бетону. На території України вулканічні гірські породи поширені на Закарпатті, в Криму та в межах Українського Кристалічного щита.
Див. також [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Igneous rock |
- Палеотипні гірські породи
- інтрузивні гірські породи
- гіпабісальні гірські породи
- ефузивні гірські породи
- основні гірські породи
- Паратектитова порода
- пуцолан
- Пірокласти
- Лава
- Вулканокласти
- Варіоліт
Література [ред.]
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.