Магнетизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Магнети́зм (рос. магнетизм, англ. magnetism, нім. Magnetismus m) —

Magnetic lines of force of a bar magnet shown by iron filings on paper

Зміст

[ред.] Визначення. Загальна інформація

Проявляється, зокрема, у взаємному притягуванні і відштовхуванні між магнітами, електричними струмами, між струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами і т.д.).

Про маг. властивості матерії вирішують неспаровані (нескомпенсовані) спіни електрона; у випадку відсутності їх прояву говоримо про діамагнетики, у протилежному разі — про парамагнетики — коли впливи між спінами є слабі, та феромагнетики — коли вплив сильний і спричиняє паралельне розміщення спінів у певній області (т. зв. магнетних доменах), антиферомагнетиках, коли вплив сприяє паралельному розташуванню спінів (на відміну від феромагентиків, антиферомагнетики у зовн. магнетному полі не виявляють сильного намагнічування і їхні властивості подібні до парамагнетиків), і феримагнетиків, коли спіни електронів сусідніх атомів орієнтуються різним чином, проте створені ними магнітні моменти не компенсуються повністю.


  • 2) Розділ фізики, який вивчає взаємодію електрично заряджених частинок (тіл) або частинок (тіл) з магнітним моментом, яке здійснюється через магнітне поле.

Магнетизм як спеціальність охоплює теоретичне та експериментальне вивчення природи впорядкованих (феромагнетизм, антиферомагнетизм, феримагнетизм) та невпорядкованих (діамагнетизм, парамагнетизм, спінове скло) магнетних станів у діелектричних, напівпровідникових та металевих матеріалах.

[ред.] Напрями досліджень

Областю досліджень є експериментальні та теоретичні дослідження у таких напрямках:

  • атомний механізм магнетизму, магнетні властивості окремих атомів, перехідні d- та f-елементи;
  • діамагнетизм атомів та молекул;
  • магнетні властивості електронів провідності в металах: діамагнетизм Ландау та парамагнетизм Паулі;
  • парамагнетизм твердих тіл;
  • магнетовпорядковані стани, їх структура та властивості: феромагнетизм, антиферомагнетизм, феримагнетизм;
  • магнетні фазові переходи в магнетних речовинах;
  • магнетооптичні та магнетоелектричні явища;
  • невпорядковані магнетики: аморфні магнетики та спінове скло;
  • елементарні збудження в магнетних матеріалах;
  • магнетні домени та стінки, процеси перемагнічування;
  • резонансні явища, ЕПР, ЯМР, ФМР, АФМР, ЯГР;
  • магнетні властивості надпровідників;
  • магнетні властивості низьковимірних систем;
  • магнетні властивості мезоскопічних систем;
  • фізичні основи створення нових магнетних матеріалів;
  • магнетні властивості мезоскопічних систем.

[ред.] МАГНЕТИЗМ МАКРОТІЛ

МАГНЕТИЗМ МАКРОТІЛ – властивості тіл, які виявляються при взаємодії їх з магнітним полем. Зумовлений колективним М. частинок, які складають тіла і макрострумів у них. Усі речовини за їх магнітними властивостями поділяються на діа-, пара-, феромагнітні. У залежності від характеру взаємодії частинок-носіїв магнітного моменту у речовин може спостерігатися феромагнетизм, феримагнетизм, антиферомагнетизм, парамагнетизм, діамагнетизм та інші види М.

[ред.] МАГНЕТИЗМ МІКРОЧАСТИНОК

МАГНЕТИЗМ МІКРОЧАСТИНОК – властивість мікрочастинок, яку вони проявляють у електромагнітній взаємодії. Для окремих елементарних частинок це прояв їх спінового магнітного моменту. Магнетизм атомів і молекул обумовлюється спіновим магнетизмом електронів, їх орбітальними магнітними моментами та власними і орбітальними моментами нуклонів у ядрах. Причому магнітні моменти ядер не є простою сумою магнітних моментів нуклонів, що пояснюється впливом ядерних сил між нуклонами. Загальний магнітний момент атома складається із суми магнітних моментів його електронів і ядра. Магнітний момент парамагнітних атомів не дорівнює нулю, діамагнітні атоми мають нульовий магнітний момент.

[ред.] Див. також

[ред.] Зовнішні посилання


[ред.] Література

Особисті інструменти