Магнон

Магно́н або спінова хвиля — квазічастинка, яка існує в кристалічних речовинах із впорядкованим розташуванням спінів — феромагнетиках, антиферомагнетиках тощо.

Магнони — бозони зі спіном 1.

Фізична природа

Магнон — це збудження в кристалі, при якому спін одного із електронів має протилежну відносно основного стану проекцію. Таке збудження може рухатися від одного вузла кристалічної ґратки до іншого завдяки обмінній взаємодії й характеризується квазі-імпульсом.

В кристалах із багатьма атомами в елементарній комірці кристалічної ґратки існують акустичні й оптичні гілки магнонів, названі так за аналогією із відповідними гілками фононів.

Магнони вносять вклад у теплоємність кристалів, у яких вони збуджуються.

Література

• C. Kittel, Introduction to Solid State Physics, 7th edition (Wiley, 1995). ISBN 0-471-11181-3.
• F. Bloch, Z. Physik 61, 206 (1930).
• T. Holstein and H. Primakoff, Phys. Rev. 58, 1098 (1940). online
• F. J. Dyson, Phys. Rev. 102, 1217 (1956). online
• B. N. Brockhouse, Phys. Rev. 106, 859 (1957). online
• J. Van Kranendonk and J. H. Van Vleck, Rev. Mod. Phys. 30, 1 (1958). online
• T. Nikuni, M. Oshikawa, A. Oosawa, and H. Tanaka, Phys. Rev. Lett. 84, 5868 (1999). online
• P. Schewe and B. Stein, Physics News Update 746, 2 (2005). online

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.