Магнус II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Магнус II (1048 - 1069) — король Норвегії з 1066 до 1069 року. Походив з династії Інглінгів.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Син Гаральда III та Тори Торбергсдатер. З молодості допомогав батькові у державницьких та військових справах. У 1050-х роках здійснив вдалий військовий похід до Оркнейських островів та Ірландії. У 1057-1058 роках допомагав Малкольму МакДональду у боротьбу проти Лулака, короля Шотландії. У 1058 році здійснив вдалий похід до Англії на підтримку володаря північного Велса Грифіда Лливеліна.

Володарювання[ред.ред. код]

У 1066 році Гаральд III разом з братом Магнуса Олафом здійснив невдалий похід проти Англії. Вньому Гаральд III загинув, а Олаф деякий час був біля берегів Оркнейських островів. На час відсутності Гаральда регентом було призначено Магнуса. Після загибелі Гаральда III новим королем Норвегії було оголошено Магнуса II. Втім після повернення Олафа брати поділили між собою владу над Норвегією. Магнус II став правити у північній частині із столицею у Нідаросі. 28 квітня 1069 року Магнуса II було отруєно у королівському палаці м. Нідарос (сучасний Тронґейм).

Родина[ред.ред. код]

  • Ґокон Магнусон (д/н - 1094)

Джерела[ред.ред. код]

  • Gjerset, Knut, History of the Norwegian People. London: The MacMillan Company, 1915.
  • Woolf, Alex, Pictland to Alba 789–1070. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2007. ISBN 0-7486-1234-5