Магнітна аномалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Магнітна аномалія (рос. магнитная аномалия, англ. magnetic anomaly; нім. Magnetanomalie f ) – відхилення величин елементів земного магнітизму (магнітного схилення,магнітного нахилення тощо)у різних областях земної кулі від так званих нормальних значень,які спостерігалися б за однорідного намагнічення Землі.

Розрізняють магнітні аномалії:

  • континентальні (пл. 10-100 тис. км², наприклад, Сх.-Сибірська), очевидно пов’язані з особливостями руху речовини в ядрі Землі,
  • звичайні (20-40 тис. м), викликані будовою будівлі або фундаменту споруди,
  • регіональні (1-10 тис. км²), викликані особливою будовою земної кори, головним чином кристалічного фундаменту,
  • локальні, обумовлені неоднорідністю будови верхніх частин земної кори (часто пов’язані з покладами корисних копалин).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]