Магнітний домен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнітні домени, сфотографовані методом контрасту в мікроскопі Керра

Магнітний домен - просторова область, в якій магнітні моменти окремих частинок орієнтовані однаково і досягається максимальне намагнічування. Суміжні магнітні домени відділені один від одного доменними стінками. Розміри доменів можуть досягати 100 мкм.

Поняття магнітних доменів запропонував на початку 20-го століття П'єр Вейс для пояснення особливостей гістерезису в феромагнетиках. Загально відомо, що феромагнітні матеріали, наприклад залізо, можуть бути ненамагніченими, хоча й перебувають у феромагнітній фазі. Вейс висловив припущення, що весь об'єм такої речовини розбивається на намагнічені області. Випадкова орієнтація сумарних магнітних моментів таких областей призводить до відсутності макроскопічного магнітного моменту.

В зовнішньому магнітному полі відбувається як переорієнтація магнітних моментів окремих доменів, так і зміна розмірів цих доменів за рахунок руху доменних стінок. Це призводить до намагнічення зразка, яке зберігається при зменшенні зовнішнього магнітного поля до нуля.


Dominios.png

Схематичне зображення зміни розмірів та переорієнтації магнітних моментів у доменах при намагнічуванні

Дивіться також[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.