Магнітно-резонансна томографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнітно-резонансний томограф
Магнітно-резонансне зображення коліна
3D МРТ-відтворення будови голови людини

Магнітно-резонансна томографія, МРТ (англ. Magnetic resonance tomography, MRT або англ. Magnetic resonance imaging, MRI) — це томографічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу.[1] Метод ґрунтується на вимірюванні електромагнітного відклику атомних ядер, найчастіше ядер атомів гідрогену[2], а саме на їхньому збудженні за допомогою певної комбінації електромагнітних хвиль у сталому магнітному полі високої напруженості.

Цей метод дозволяє одержати висококонтрастне зображення тканин тіла, і тому знаходить широке застосування у візуалізації тканин мозку, серця, м'язів, а також новоутворень, порівняно з іншими методами медичної візуалізації (такими, наприклад, як комп'ютерна томографія чи рентгенографія).

На відміну від комп'ютерної томографії та рентгену, при МРТ організм не зазнає впливу іонізуючого випромінювання. Замість нього застосовується дія потужного магнітного поля.

Історія[ред.ред. код]

Вважають роком заснування комп'ютерної томографії 1973 рік, після опублікування професором хімії Полом Лотербуром статті в журналі Nature під назвою "Створення зображень за допомогою індукованої локальної взаємодії; приклади на основі магнітного резонансу". Пізніше Пітер Мэнсфілд удосконалив математичні алгоритми отримання зображення.

Мультиплікація, створена з декількох перерізів голови людини

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Sheil, W. C. Magnetic Resonance Imaging (MRI Scan). MedicineNet.com. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-04-27. 
  2. ISBN 978-0-521-86527-2 глава 8 Getting in tune: resonance and relaxation