Магнітометр
Магнітометр (рос. магнитометр, англ. magnetometer, нім. Magnetometer n) – прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів. Одним з найпоширеніших є магнітомеханічний магнітометр, в якому відбувається взаємодія двох постійних магнітів у вимірюваному магнітному полі, внаслідок чого один з них відхиляється на певний кут.
За допомогою магнітометра вимірюють магнітне поле Землі, вивчають значні магнітні аномалії, розвідують корисні копалини тощо.
М. використовують для вимірювання напруженості (А/м) або індукції магнітного поля (Тл), магнітного потоку (Вб), а також для визначення магнітного моменту (А•м²), намагніченості (А/м), магнітної сприйнятливості гірських порід.
Застосування [ред.]
- В геології, при пошуку корисних копалин,
- В археології, при археологічних розкопках,
- В астрофізиці, при дослідженні орбіти планет,
- В навігації на морі, космосі та авіації,
- В біології та медицині,
- В сейсмології (прогнозу землетрусів).
-
Індукційний магнітометр
-
Подвійний трьохкомпонентний магнітометр для системи орієнтації мікросупутника
-
Обсерваторний магнітометр
-
Система для калібрування магнітометрів
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
