Магічні ядра
Магічні ядра — особливо стійкі ядра, в яких число нуклонів, число нейтронів або число протонів дорівнює одному з магічних чисел: 2, 8, 20, 28, 50, 82, 126.
Порівняно з іншими ядрами магічні ядра мають більшу енергію зв'язку, менший ефективний переріз захоплення нейтронів, більше поширені в природі тощо[1]. Особливо це спостерігається для ядер з магічними числами і протонів, і нейтронів, які називаються подвійно магічними. До таких, наприклад, належить ядро атома гелію (4He) — альфа-частинка, 16O, 40Ca, 48Ca, 132Sn, 208Pb[1].
Існування магічних ядер пояснює оболонкова модель ядра, за якою магічні числа відповідають кількості нуклонів у повністю заповнених ядерних оболонках[1].
За теорією в районі елементу з магічним номером 126 існує острів стабільності, в межах якого трансуранові елементи та їхні ізотопи повинні мати великий час життя, або навіть бути стабільними. У грудні 2006 року був отриманий ізотоп 270Hs з дуже великим часом життя — 22 с.
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Джерела [ред.]
- Булавін Л. А., Тартаковський В. К. (2005). Ядерна фізика. Київ: Знання.
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
