Магічні ядра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Графік стабільності ізотопів

Магічні ядра — особливо стійкі ядра, в яких число нуклонів, число нейтронів або число протонів дорівнює одному з магічних чисел: 2, 8, 20, 28, 50, 82, 126.

Порівняно з іншими ядрами магічні ядра мають більшу енергію зв'язку, менший ефективний переріз захоплення нейтронів, більше поширені в природі тощо[1]. Особливо це спостерігається для ядер з магічними числами і протонів, і нейтронів, які називаються подвійно магічними. До таких, наприклад, належить ядро атома гелію (4He) — альфа-частинка, 16O, 40Ca, 48Ca, 132Sn, 208Pb[1].

Існування магічних ядер пояснює оболонкова модель ядра, за якою магічні числа відповідають кількості нуклонів у повністю заповнених ядерних оболонках[1].

За теорією в районі елементу з магічним номером 126 існує острів стабільності, в межах якого трансуранові елементи та їхні ізотопи повинні мати великий час життя, або навіть бути стабільними. У грудні 2006 року був отриманий ізотоп 270Hs з дуже великим часом життя — 22 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Джерела[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.