Маддалена Казулана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маддалена Казулана
фотографія
Основна інформація
Дата народження бл. 1540
Місце народження ймовірно Казоле-д'Ельса
Дата смерті бл. 1590
Країна Італія Італія
Національність італійка
Професія композиторка, лютністка, співачка
Жанр мадригал

Маддалена Казулана (італ. Maddalena Casulana) (бл. 1540 - бл. 1590) — італійська композиторка, співачка та лютнистка пізнього Відродження. Перша в історії західної музики жінка композитор, твори якої було опубліковано.[1]

Біографія та твори[ред.ред. код]

Відомостей про життя Маддалени Казулани збереглося надзвичайно мало, інформацію про неї дістають з присвят та написів на збірках її мадригалів. Певно народилася у Казоле-д'Ельса (за 24 км на захід від Сієни Тоскана), що випливає з її імені Casulana укр. Казуланка).

Перша її праця датується 1566; чотири мадригали у збірці, Il Desiderio, що їх вона створила у Флоренції. Два роки по тому оприлюднила у Венеції першу самостійну книгу мадригалів на чотири голоси (Il Primo libro di madrigali), що була першим друкованим твором композитора-жінки в історії західної музики. У тому ж році Орландо ді Лассо диригував композицією Казулани при дворі Альбрехта Баварського у Мюнхені, але відомостей про цей твір не збереглося.

Певно, була близькою до Ізабели Медічі, присвятила їй декілька творів. У 1570, 1583 та 1586 оприлюднила інші книги мадригалів, також у Венеції.

В цей період вийшла заміж за чоловіка за ім'ям Медзарі (Mezari), але інформації щодо нього та їх шлюбного життя не збереглося.

Очевидно відвідала Верону, Мілан та Флоренцію і напевне була у Венеції, оскільки її музика оприлюднювалась там, і численні венеційці обговорювали її обдарованість.

У присвяті Ізабеллі де Медічі першої книги мадригалів, вона гордовито декларує своє прагнення показати світові пихату помилку чоловіків, у тому що лише вони володіють інтелектуальними талантами і не вважають за можливе, що ними можуть бути обдаровані також і жінки[2].

Стиль[ред.ред. код]

Стиль Казулани є помірно контрапунктичним і характеризується хроматизмами, ремінісценціями деяких творів Луки Маренціо та багатьох мадригалів Філіппе де Монте, але вона уникає крайніх експериментів таких композиторів феррарської школи як Луццаско Луццаскі та Джезуальдо да Веноза. Її мелодійні лінії наспівні і доволі уважні до тексту.

Інші тогочасні композитори, як, наприклад, Філіппе де Монте, ставились до неї з великою повагою; Орландо ді Лассо, диригуючи однією її весільною композицією у Баварії, перебував під враженням від її майстерності.

На теперішній час загалом відомо 66 мадригалів Казулани.

Дискографія[ред.ред. код]

  • Full Well She Sang: Women’s Music from the Middle Ages and Renaissance - Composizioni di Hildegard of Bingen, the Contessa de Dia, Barbara Strozzi, Maddalena Casulana e Francesca Caccini - Harmonia SRI 005
  • English and Italian Renaissance Madrigals - 2 Cds -(2000) Virgin Classics 61671 ASIN B000031WJ8

Примітки[ред.ред. код]

  1. Thomas W. Bridges. "Casulana, Maddalena." In Grove Music Online. Oxford Music Online, http://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/05155 (accessed January 10, 2010).
  2. di mostrare al mondo il vanitoso errore degli uomini di possedere essi soli doti intellettuali, e di non credere possibile che possano esserne dotate anche le donne

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Articolo su Maddalena Casulana, di Beatrice Pescerelli, in Historical Anthology of Music by Women. James R. Briscoe, ed. Indiana University Press, Bloomington, Indiana, 1986. ISBN 0-253-21296-0
  • Стаття "Maddalena Casulana", у The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2

Джерела і ресурси інтернета[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Зовнішні посилання[ред.ред. код]