Мадонна Таддея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мадонна Таддея
Taddei Tondo.JPG
«Мадонна Таддея»
італ. Tondo Taddei
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1504 —1506
Розміри: 109 x 109 см
Матеріал: Мармур
Зберігається: Лондон, Англія
Музей: Королівська академія мистецтв
Рафаель. «Мадонна з щигликом»
(1507)

«Мадо́нна Таддея» (італ. Tondo Taddei) — мармуровий барельєф, створений Мікеланджело бл. 1504 —1506 рр. для Таддео Таддеї[1]. 1821 року його придбав Джордж Бомон (англ. George Beaumont), а з 1830 року твір входить до колекції Королівської академії мистецтв[а]. Джеймс Гол (англ. James Hall) вважає, що «жодна інша Мадонна з дитям не містить такого емоційного та сюжетно-тематичного заряду»[2].

Опис[ред.ред. код]

Скульптура зображає Марію, що сидить, з маленькими Ісусом та Іваном Хрестителем. Ісус витягся на колінах матері через усю площину тондо, і озирається через праве плече на Івана, який стоїть над ним і простягає йому пташку. Ісус здається зляканим[3], а його матір замислено, з легкою посмішкою, спостерігає за їхньою грою. Тут центральною фігурою є саме дитя, а не мадонна. На думку Віктора Лазарєва у цьому тондо простежується вплив Леонардо на Мікеланджело, адже у цьому творі «живіше розташування фігур, і гнучкіший композиційний ритм, м'якші форми, і багатша гра світлотіні, що мимоволі змушує згадати про леонардове „сфумато“»[4].

Це тондо є більш ліричним, життєрадісним, аніж «тондо Пітті». Картина Рафаеля «Мадонна дель Карделліно» чи «Мадонна з щигликом»[5] близька за настроєм, але композиція Мікеланджело є динамічніша[6].

Michelangelo, tondo taddei, 1504-05 ca. 04.JPG Michelangelo, tondo taddei, 1504-05 ca. 05.JPG Michelangelo, tondo taddei, 1504-05 ca. 06.JPG Michelangelo, tondo taddei, 1504-05 ca. 08.JPG

Техніка «non finito»[ред.ред. код]

Мармур тондо ще більш грубо оброблений, аніж «Мадонна Пітті». Фігурка Ісуса є найбільш проробленою, тоді як Марія та Іван Хреститель дещо затінені, а фігури ледь проступають на тлі[6]. Незважаючи на те, що Вазарі писав про тондо як твір розпочатий, але не закінчений[1], дослідники досі сперечаються про це. Лазарєв погоджувався із Вазарі, однак, він також говорив, що «в цій „незакінченості“ є свої великі чари» [4]. Мистецтвознавець Вільям Воллес вважає, що техніка «non finito» у цьому творі скульптора виділяє завершеність образів і створює атмосферне тло[7]. За Еріком Шильяно «недовершеність» тондо є сумнівною, адже Таддео не відмовився від замовлення, і не наполягав на «поліруванні» чи доопрацюванні[8].

Примітки[ред.ред. код]

а. ^ У галереях Секлера[9]. В Академії також зберігається замальовка тондо, зроблена Джоном Констеблом невдовзі по тому, як скульптуру було передано до колекції Академії

Для подальшого читання[ред.ред. код]

  • Martini Q. Osservazioni sul tondo «Taddei» // Antichita viva, (1973) (5) С. 26 —71.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Вазарі, 1970, С. 313
  2. James Hall. «Unfinished Business» (англ.). The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-04-30. «…no other Madonna and Child image packs such a powerful emotional and narrative punch» 
  3. Malcolm Easton. The Taddei Tondo: A Frightened Jesus? // Journal of the Warburg and Courtauld Institutes, (1969) (32) С. 391 —393. Процитовано 29 квітня 2012.
  4. а б Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, С. 9
  5. Вазарі, 1970, С. 491
  6. а б «Скульптурные образы Мадонны «Тондо Тадеи» и «Тондо Питти» (1503-1505)» (рос.). www.mikelangelo.ru. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-04-30. 
  7. Wallace, 2010, С. 22
  8. Scigliano, 2005, С. 111
  9. «The Sackler Wing of Galleries». Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-04-29. 

Джерела[ред.ред. код]