Мадяризація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мадяризація (від угор. magyar «угорець», «угорська мова») — перехід на угорську мову і засвоєння угорської культури неугорських народами. Термін «мадяризація» отримав найбільшу популярність в історіографії стосовно періоду 18671918 рр. в історії Австро-Угорщини, коли угорська верхівка розгорнула цілеспрямовану, амбітну та досить агресивну політику по асиміляції неугорських меншин на землях Угорського королівства. Головним об'єктом цієї політики були хорвати, з якими в 1868 році було укладено Угорсько-хорватську угоду про розподіл владних повноважень у Транслейтанії, але незважаючи на яке політика мадяризації в Хорватії велася всю другу половину XIX століття, а також словаки, з якими ніяких угод не підписувалося. Національні меншини — трансільванські сакси, румуни, євреї, українці, цигани, серби — також були об'єктами асиміляції. Політика мала деякий тимчасовий успіх, переважно в міській місцевості, але, викликала масове невдоволення підкорених народів і привела в кінцевому рахунку до розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. на ряд незалежних держав, у яких угорські меншини стали об'єктом зворотної дискримінації.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]