Майоліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біло-блакитна ваза 1430 р. Флоренція, (Лувр, Париж)
Новітня керамічна таріль, кобальтовий розпис. Кальтаджироне, Сіцилія
Новітні кахлі килимові безрамочні, місто Дерута, Італія
Історичний декор тарілі 1570 рр. Кастєль Дуранте. Італія(музей міста Ліль, Франція)
Новітня таріль з Фаєнци, традиційний китаєподібний декор
Новітня керамічна вазаручного розпису, Кальтаджироне, Сицилія

Майо́ліка (від італ. Maiolica — Мальорка) — різновид кераміки, виготовляється з випаленої глини з використанням розписної глазурі.

Майоліка (названа також глазурованим фаянсом або глазурованою теракотою) — пресована керамічна плитка з кольоровою основою, покрита прозорою або непрозорою глазур'ю, на яку нанесений яскравий малюнок. Майоліка дуже міцна, має м'які, округлі форми, але має високопористу основу, що обмежує її застосування — для обробки стін приміщень за винятком ванної кімнати.

Історія[ред.ред. код]

Виробництво керамічних виробів з глазур'ю існувало декілька тисячоліть тому у Давньому Єгипті, Вавилоні та інших країнах Сходу . У середні віки ця давня технологія була освоєна і в Європі. В Італію майоліка потрапила з мавританської Іспанії через острів Мальорку, від назви якого і походить термін «майоліка».

Тоді ж техніка майоліки одержує своє розповсюдження у Німеччині, Франції та інших країнах Європи. В Україну технологія майоліки потрапляє у 17-18 ст.

Література[ред.ред. код]

  • Rackham В., Italian maiolica, L., 1952

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]