Майрон Шоулз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майрон Сам'юел Шоулз
англ. Myron Samuel Scholes
Народився 1 липня 1941(1941-07-01) (82 роки)
Тімінс, Онтаріо, Канада
Країна Канада Канада
Діяльність економіст, математик, дослідник
Alma mater Макмастерський університет, Чиказький університет
Галузь Фінансова економіка
Заклад Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет
Науковий керівник Мертон Міллер
Членство Американська академія мистецтв і наук
Економетричне товариство[1]
Відомий завдяки: Модель Блека — Шоулза
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1997)
Особ. сторінка Сторінка на сайті Нобелівського комітету(англ.)]
CMNS: Майрон Шоулз у Вікісховищі

Майрон Сам'юел Шоулз (МФА: [ʃoʊlz][2], інколи помилково Майрон Скоулз; 1 липня 1941 року, Тіммінс, Канада) — канадський економіст, найбільш відомий як один з авторів моделі Блека — Шоулза. У 1997 році нагороджений Нобелівською премією з економіки за розробку методів оцінки вартості деривативів[3][4].

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Народився Майрон 1 липня 1941 р. у Тіммінсі (провінція Онтаріо). Його батько був стоматологом, мати мала мережу невеличких магазинів, завдяки чому хлопець з раннього віку цікавився економікою. 1962 р. він успішно закінчує університет Макмастера у Гамільтоні і програмістом починає власний трудовий шлях. Працював практично цілодобово, але вирішив продовжити навчання в аспірантурі Чиказького університету. Під час роботи над докторською дисертацією Шоулз досліджує ціноутворення фінансових активів, арбітражні операції на різних біржах, прагне визначити форми кривої попиту в торгівлі цінними паперами. 1968 р. Шоулз захищає докторську дисертацію і стає асистентом професора фінансів у Слоан-школі менеджменту Массачусетського технологічного інституту[4].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Перші наукові праці «Ринок цінних паперів: заміщення за цінового тиску й ефекти інформування про ціни на акції» (1972), у співавторстві — «Зв'язок між зумовленим ризиком та обліком обмежених рівнів ризику» (1970), та «Оцінка опціонних контрактів і тест ринкової ефективності» (1972). У Чиказькому університеті учений поглиблює свої дослідження, які побачили світ у цілому ряді наукових праць. Основні досягнення в економічній науці М. Шоулз спільно з Блеком Фішером[ru] полягають у тому, що вони розробили метод визначення вартості опціону, що не потребує використання конкретної премії за ризик. Ця ідея відтворена в формулі, яку автори обґрунтували у праці «Утворення цін на опціони і пасиви корпорації» (1973)[3].

1983 р. М.Шоулза запрошують на посаду професора Стенфордського університету. Далі він працює консультантом відомого інвестиційного банку «Solomon Bujthers», 1994 р. створює хедж-фонд «Long Term Capital Manegement» LTCM і стає його президентом. За кілька років фонд стає одним з найбільших у світі, але 1998 р. він опинився на межі банкрутства. Величезних збитків зазнали усі акціонери банку і серед них — власне Шоулз. Ситуація з фондом свідчить, що на шляху від теоретичних ідей до жорстоких реалій практики навіть великі учені не застраховані від поразок. Спільно з Ф.Блеком М.Шоулз провів ряд досліджень з природи «фінансових ризиків». Нобелівську премію з економіки 1997 р. йому було присуджено «за розробку нового методу визначення вартості „вторинних“(похідних) паперів»[4].

Інші інтереси[ред. | ред. код]

Скоулз також є головним інвестиційним стратегом у Janus Henderson[en][5]. Цю посаду він обіймав у старій фірмі Janus Capital Group[en][6] з 2014 року. Janus Capital об'єдналася з Henderson Group[7] у 2017 році, щоб створити Janus Henderson[en]. На цій посаді він керує розробкою продукту розподілу активів, що розвивається, і співпрацює з інвестиційною командою, надаючи макропрогнозування та кількісний аналіз, специфічний для хеджування, управління ризиками та дисциплінованого формування портфеля. Він також є членом правління Чиказької товарної біржі та Dimensional Fund Advisors[en]. Зараз Шоулз є головою ради економічних радників Stamos Capital Partners.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
  2. ↑ Scholes. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2015.
  3. ↑ а б Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |авторлінк= (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ а б в Нобелівський лауреат Мюроп Сам’юел Шоулз (Scholes). uareferats.com. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 12.6.2011.
  5. ↑ Janus Henderson. Wikipedia (англ.). 23 грудня 2022. Процитовано 24 травня 2023.
  6. ↑ Janus Capital Group. Wikipedia (англ.). 29 січня 2023. Процитовано 24 травня 2023.
  7. ↑ Henderson Group. Wikipedia (англ.). 17 травня 2023. Процитовано 24 травня 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Нобелівські премії за 1997 рік //Світ науки. Травень 1998 р. С. 6-9.
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1213722 · BIBSYS: 90584397 · BNF: 124215334 · CiNii: DA05981044 · CONOR.BG: 57535333 · CONOR.SI: 14018147 · CONOR.SR: 26770535 · FAST: 239156 · Freebase: /m/0sxy4 · GND: 139033394 · ISNI: 0000000123213381 · J9U: 987007446070005171 · KRNLK: KAC201403966 · LCCN: n88669589 · MAK: 9810603630405606 · NCF: ncf11288283 · NDL: 00861455 · NKC: vse2010601554 · NLP: a0000003269199 · NTA: 074762672 · NUKAT: n2016201604 · SHARE: 631404 · SUDOC: 033339538 · VIAF: 95629812 · WorldCat: lccn-n88669589
1969—1975
1976—2000

Фрідман (1976) • Олін / Мід (1977) • Саймон (1978) • Шульц / Люїс (1979) • Клейн (1980) • Тобін (1981) • Стіглер (1982) • Дебре (1983) • Стоун (1984) • Модільяні (1985) • Б'юкенен (1986) • Солоу (1987) • Алле (1988) • Гаавельмо (1989) • Марковіц / Міллер / Шарп (1990) • Коуз (1991) • Беккер (1992) • Фоґель / Норт (1993) • Харсані / Неш / Зелтен (1994) • Лукас (1995) • Міррліс / Вікрі (1996) • Мертон / Шоулз (1997) • Сен (1998) • Манделл (1999) • Хекман / Макфадден (2000) •

2001—2025

Акерлоф / Спенс / Стігліц (2001) • Канеман / Сміт (2002) • Енгл / Гренджер (2003) • Кідланд / Прескотт (2004) • Ауманн / Шеллінг (2005) • Фелпс (2006) • Гурвич / Мескін / Маєрсон (2007) • Кругман (2008) • Остром / Вільямсон (2009) • Даймонд / Мортенсен / Піссарідес (2010) • Сарджент / Сімс (2011) • Рот / Шеплі (2012) • Фама / Гансен / Шиллер (2013) • Тіроль (2014) • Дітон (2015) • Гарт / Гольстрем (2016) • Тейлер (2017) • Нордгауз / Ромер (2018) • Банерджі / Дюфло / Кремер (2019) • Мілгром / Вілсон (2020) • Кард / Ангріст / Імбенс (2021) • Бернанке / Дибвіг / Даймонд (2022) • Голдін (2023)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майрон_Шоулз&oldid=39606730