Мая (антична міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Майя (антична міфологія))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мая
Μαία
Вулкан (Гефест) і Майя
Плеяда
Божество в давньогрецька релігія
Ім'я іншими мовами
лат. Маіа
Місцевість Стародавня Греція, Стародавній Рим, Мала Азія
Згадки Гесіод, Овідій, Гомер
Батько Атлант
Мати Плейона
Брати/сестри Плеяди
Чоловік Вулкан
Діти Меркурій
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мая (грец. Μαία, пізньолат. Маіа — матінка-годувальниця[1][2]) — у давньогрецькій міфології старша[3] із семи сестер-плеяд, німфа гір. Перевершувала сестер красою[4]. Згадана в «Одіссеї» (XIV 435).

У гроті аркадської гори Кіллен Мая зійшлася з Зевсом, від якого народила Гермеса.

Ім'я її вказує на властиві їй функції вигодовування і виховання; вона виховувала сина Зевса і німфи Каллісто Аркада[5].

Римська Мая[ред. | ред. код]

Римляни ототожнювали Маю з італійської богинею Маєю (Маєстою), покровителькою плодоносної землі й природи. Їй приносили 1 травня жертви; від її імені пішла назва місяця травня в римському календарі. У елліністично-римську епоху вважалася дружиною Вулкана і матір'ю Меркурія, ототожнювалася з римськими Бона Деа, Фауною. Пізніше її почали ототожнювати з грецькою Маєю й шанувати як матір Меркурія (Гермеса).

Від імені Маї походить назва місяця травня в багатьох мовах (рідк. укр. май, пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.89
  2. Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.2. С.332
  3. Гесиод. Перечень женщин, фр.169 М.-У.
  4. Овидий. Фасты V 85
  5. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 8, 2; 10, 1-2
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Література[ред. | ред. код]