Макадамія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макадамія
Macadamia integrifolia foliage and nuts
Macadamia integrifolia foliage and nuts
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
(«Справжні дводольні»)
Порядок: Proteales
Родина: Proteaceae
Рід: Macadamia
F.Muell.
Види
Macadamia claudiensis
Macadamia grandis
Macadamia hildebrandii
Macadamia integrifolia
Macadamia jansenii
Macadamia ternifolia
Macadamia tetraphylla
Macadamia whelanii
Macadamia neurophylla
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Macadamia
ITIS logo.jpg ITIS: 27784
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4329
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Macadamia

Макада́мія (австралійський горіх) — рід рослин родини протейні.

Існує 9 видів макадамії, п'ять з них ростуть тільки в Австралії. Два види культивуються, плантації макадамії є в Австралії, в Каліфорнії, в Бразилії, в Південній Африці, на Гаваях.

Назва[ред.ред. код]

Горіх названий ботаніком Фердинандом фон Мюллером, вперше описав рослини родини Macadamia, на ім'я хіміка Джона Макадама, його колеги. Природно, це було не єдине ім'я, якого удостоїлося рослина. Ці горіхи називають також муллімбімбі, бумера, кіндал-кіндал. Саме тому тривалий час диво-горіх носив різні імена, і лише після 1930 року, коли в Австралії була створена Асоціація любителів макадамії, повсюдно зміцнилося єдину назву, дане фон Мюллером.

Опис[ред.ред. код]

Макадамія — це дерево до 15 м заввишки з гладкими, шкірястими листками. Як правило, воно починає давати врожай, приблизно 100 кілограмів горіхів, лише на сьомому-десятому році життя. Батьківщина макадамії — Австралія, де його горіхи вважаються священними: адже вони допомагають при мігрені, хворобах кісток і авітамінозі. Крім того, ці горішки добре виводять холестерин з організму.

Горіхи Макадамії

Квіти макадамії — дрібні, білувато-кремові або рожеві, вони розпускаються на довгому поникнулому суцвітті, що нагадує колос або качан. Від них виходить ніжний солодкуватий аромат. Горіхи зазвичай достигають у період між березнем і вереснем, але іноді плодоношення відбувається цілорічно.

Горіх рослини майже ідеально кулястої форми, зазвичай 1,5-2 см в діаметрі, вкриті шкірястою двостулковою оболонкою зеленувато-коричневого кольору, тверді, з ядром, що погано відокремлюється від шкаралупи — слід вжити зусиль, що дорівнюють 2 000 паскаля, аби розтрощити всього-навсього один горіх. Крім того їх врожай дуже непросто збирати. Тому макадамія є найдорожчими горіхами у світі[1].

Макадамія надає перевагу жирному, не дуже кислому, добре дренованому ґрунту, вона досить стійка до природних примх і може рости на висотах до 750 м над рівнем моря, витримуючи досить низьку для цього географічного пояса температуру до +3С. Основний ворог макадамії — сильні океанічні вітри ураганної сили, які можуть завдати шкоди плантаціям, погубивши чимало дерев. Природними обпилювачами макадамії є бджоли, які не тільки чудово справляються з поставленим завданням, але і роблять з пилку і нектару чудовий запашний мед.

Історія[ред.ред. код]

З появою в Австралії перших європейців, які швидко розпробували незвичайний горіх, макадамія стала мало не єдиною «валютою» при обмінній торгівлі з місцевими племенами. До того ж розпещені делікатесами Європа і Америка були зачаровані смаком цього горіха. За макадамією почалося справжнє полювання. Однак збір врожаю вручну не міг принести скільки-небудь суттєвих доходів. Справа в тому, що одній людині під силу зірвати лише 150 кг горіхів на день. Справжньою революцією в цій області став винахід австралійських учених спеціальної машини, призначеної для збирання цих дарів природи. «Диво техніки» за 8 годин роботи здатне було набрати до 3 т ласощів.

На початку 1960-х років горіхова індустрія в Австралії розгорнулася на повну силу. Цьому передували багаторічні дослідження в галузі вирощування дерев у розплідниках, селекції, збирання та зберігання макадамії. Коли ж у 1970 році на південному сході штату Квінсленд були висаджені 80 000 кущів горішнику, багато австралійців стали вкладати гроші в зростаючу промисловість. Цьому значною мірою сприяло те, що «горіхові» інвестиції заохочувалися державою — вони не обкладалися податками. І 1972 року жителям континенту вдалося зібрати вже 70 000 т плодів, а в наші дні (2000-ні) виробництво горіхів становить 40 тисяч тонн на рік при загальносвітовому виробництві близько 100 тисяч тонн.

В даний час макадамію вирощують у багатьох країнах з тропічним кліматом і тому ці горіхи стають все відомішими і доступними, а ціна їх щорічно знижується.

Корисні властивості[ред.ред. код]

Горіхи містять ефірну олію, багаті на вітаміни В і РР, багато жирів і володіють високою калорійністю. За смаком макадамія нагадує лісовий горіх. Великі ядра зазвичай підсмажують і покривають карамеллю або шоколадом, а маленькі та подрібнені додають в салати і страви з морепродуктів або тиснуть з них олію. Цінителі супроводжують трапези з участю макадамії хересом і кави. Вважається, що ці напої відтіняють смак горіха.

Їх рекомендується вживати при ангіні, артритах, схильності до пухлинних захворювань. Жири макадамії містять мононенасичену пальмітинову кислоту, що міститься в шкірі людини, але майже не зустрічається в інших рослинах. Цим жир макадамії нагадує норковий жир. А своїми антиоксидантними властивостями він більше нагадує рослинний віск, який хоча і зустрічається в рослинному світі, однак частіше за все у вигляді воскових нальотів, які збирати неможливо.

Тому жир макадамії є ідеальним засобом для догляду за сухою, шорсткою шкірою, прекрасно зволожує і пом'якшує шкіру, роблячи її здоровою та красивою і дуже цінується в парфумерії.

Горіхи макадамії отруйні для собак, отруєння яких відзначається слабкістю та нездатністю стояти протягом 12 годин після прийому їжі. Відновлення зазвичай проходить протягом 48 годин.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Про Макадамію
  • Bittenbender, H. C. and H. H. Hirae. 1990. Common Problems of Macadamia Nut in Hawaii Research Extension Series 112. College of Tropical Agriculture and Human Resources, HITAHR, University of Hawaii.