Макараванк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Makaravank-DCP 9416.JPG

Монастир Макараванк (вірм. Մակարավանք) - вірменський монастир X-XIII століть за 6 км на захід від села Ачаджур, на лісистому схилі гори Пайтатап в Тавушскому марзі Вірменії. Хоча монастирський комплекс є нечинним, але він дуже добре зберігся.

Історія[ред.ред. код]

Колись монастир Макараванк оточували добре укріплені стіни, а поруч розкинулися великі поселення.

Загальний план

1. Церква X століття
2. Головний храм
Святої Богородиці 1204 р.
3. Сферична церква 1198 р.
4. Каплиця XII-XIII століть
5. Притвор 1207 р.
6. Пекарня XIII століття
7. Кімната обслуговування
прихожан XII-XIII століть
8. Головний вхід XII-XIII століть
9. Залишки стіни
10. Джерело води XII-XIII століть

Сучасний стан[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Найдавніша споруда монастиря - хрестовокупольна, з чотирма приділами церква X ст. Від усіх інших споруд подібного типу її відрізняє багато різьблений декор вівтарної апсиди і обрамлень віконних прорізів.

Головний храм монастиря Сурб Аствацацин у вигляді великої купольної зали споруджений в 1204 р. Зовнішнє оздоблення храму на південному фасаді містить сонячний годинник, що добре зберігся, нижче - фігура голуба, який сидить на консольної підставці. Барабан купола огинає струнка 12-арочна аркатура на парних напівколонках. Притвор, що обслуговує обидва вищеописані храми, відноситься до XII ст.

Невелика церква, розташована за головними, побудована в 1198 р. Вона являє собою 4-апсидну центричну, круглу в нижній частині композицію. Перехід від кола в основі церкви до восьмигранника стін, потім до пропорційного відносно нижнього об’єму купола - безсумнівна знахідка середньовічного архітектора. У зовнішньому оздобленні цього пам'ятника виділяються оригінальні рельєфи лелеки і змії - на північній стороні, сцена сутички двох диких звірів - над південним вікном. До церкви примикає каплиця XIII ст.

Пам'ятники Макараванка, побудовані з темно-рожевого андезиту і червоного туфу з вкрапленнями зеленуватих каменів, надзвичайно мальовничі. При дорозі, біля воріт монастиря, по стародавніх гончарних трубах по цю пору тече вода з джерела.

Церква Святої Богородиці[ред.ред. код]

Вхід до церкви

Церкву Святої Богородиці (вірм. Սորբ Աստվածածին եկեղեցի) було засновано якимсь Аббасом Ованнесом в 1198 році, в пам'ять про своїх батьків і братів, статуї яких висічені перед входом. Церква за розмірами невелика, має округлу форму з чотирма апсидами X-XIII ст. Церква округла в нижній частині і восьмигранна в верхній частині, з чотирма трикутними нішами. Купол пропорційний до нижньої круглої частини. Оформлення церкви в цілому в стилістичної гармонії з головним храмом і притвором.

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]