Макаревич Андрій Вадимович
| Андрій Макаревич | ||||
| Народився | 11 грудня 1953 (59 років) Москва |
|||
|---|---|---|---|---|
| Громадянство | Росія | |||
| Проживання | Москва | |||
| Ім'я при народженні | Макаревич Андрій Вадимович | |||
| Прізвисько | Макар | |||
| Відомий | лідер гурту «Машина времени» | |||
| Діяльність | музикант, співак, композитор, автор текстів до пісень, телеведучий, продюсер, художник | |||
| Alma mater | Московський архітектурний інститут | |||
| Нагороди |
|
|||
| Сторінка в інтернеті | [www.makar.info Офіційна сторінка] | |||
Макаре́вич Андрі́й Вади́мович (*11 грудня 1953, Москва, СРСР) — радянський та російський музикант, співак, композитор, автор текстів до пісень, продюсер, телеведучий, художник-графік, архітектор. Лідер легендарного радянського та російського гурту «Машина времени». Народний артист Росії (1999).
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 11 грудня 1953 року в Москві в родині Вадима Григоровича Макаревича (1924—1996) та Ніни Марківни Макаревич (дівоче прізвище — Шмуйлович; 1926—1989).
У дитячі роки Андрій Макаревич жив у комуналці в двоповерховому будинку на Волхонці, (цей будинок належав колись князям Волконським), напроти Музею Образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна і мріяв стати водолазом, герпетологом, палеонтологом. За його словами, велика частина мрій здійснилася — він спробував багато чого з того, чим хотів займатися в дитячі роки. Потім Макаревичи переїхали на Комсомольський проспект в окрему квартиру, де народилася сестра Андрія, яка молодша за нього на 9 років[1].
Під керівництвом свого батька — архітектора і музиканта-аматора — Андрій з ранніх років грав на фортепіано. Він вступив до музичної школи по класу фортепіано, але, всупереч волі батьків, покинув навчання.
Андрій Макаревич навчався в 19-й московській школі (спецшкола з англійським ухилом) (1960—1970). Зібрав унікальну колекцію метеликів, мріяв стати фахівцем з вивчення змій і навіть тримав їх удома. З четвертого класу пристрастився до підводного плавання, пізніше — до гірських лиж.
В 12 років Макаревич почав самостійно займатися на гітарі[2]. З дитинства захоплювався піснями Булата Окуджави та Володимира Висоцького.
Складав вірші, грав на гітарі дворові та бардівські пісні[3].
У 1966 році познайомився з музикою групи «The Beatles» і, за власними словами, став «бітломаном», як і деякі з його однолітків, що й визначило його подальшу долю.
"Було відчуття, що все попереднє життя я носив у вухах вату, а тут її раптом вийняли. Я просто фізично відчував, як щось всередині мене перевертається, рухається, змінюється необоротно. Почалися дні бітлів. Бітли слухалися з ранку до вечора. Вранці, перед школою, потім відразу після і аж до відбою. У неділю бітли слухалися весь день. Іноді змучені бітлами батьки виганяли мене на балкон разом з магнітофоном, і тоді я робив звук на повну, щоб усі навколо теж слухали Бітлів … "— Федор Раззаков «Досье на звезд: кумиры всех поколений» Андрей Макаревич
У восьмому класі заснував ансамбль «The Kids», який виконував кавер-версії іноземних пісень. Перший офіційний виступ ансамблю відбувся в 1968 році.
1969 року, разом з однокласниками-бітломанами Олександром Івановим, Павлом Рубіним, Ігорем Мазаєвим та Юрієм Борзовим (незабаром до них приєднався друг дитинства Борзова — Сергій Кавагоє, який навчався на цій же паралелі в іншій московській школі) була організована група «Машина времени» (Машина часу), існуюча і донині ось вже більше 40 років. З цією групою пов'язане практично все подальше життя і творча діяльність Андрія Макаревича. До цього дня він є керівником групи, її «обличчям», основним автором текстів, а також композитором і виконавцем значної частини пісень.
Після закінчення школи, в 1970 році поступив в Московський архітектурний інститут, звідки в 1974 році був відрахований (офіційно — «за несвоєчасний відхід з роботи на овочевій базі», фактично — по закритому розпорядженню однієї з партійних інстанцій, яка не схвалювала його зайняття рок-музикою), після чого влаштувався на роботу архітектором в Гіпротеатр («Державний інститут проектування театрів і видовищних споруд») де працював до 1980 року, в 1975 році відновився в МАРХІ на вечірньому відділенні, закінчив його в 1977 році з дипломом художника-графіка та архітектора. Тим не менш, основним заняттям весь цей час була робота в гурті «Машина времени».
1980 року Макаревич з гуртом «Машина времени» підписали контракт з Росконцертом, що додало групі легальний статус, і з цього моменту Макаревич, звільнившись з Гіпротеатра, офіційно став музикантом і виконавцем. У наступні роки багато гастролював у складі групи по СРСР, знімався разом з групою у фільмах Олександра Стефановича «Душа» (1982),
Коли він жив на Ленінському проспекті, поверхом нижче Макаревича жила немолода вчителька географії. Як тільки в його квартирі лунав шум або якесь ворушіння, вона викликала міліцію. Після прем'єри фільму «Душа» у будинку Андрія зібралися одні «зірки» — відзначити. І раптом в три години ночі дзвінок. Відкривати пішов Михайло Боярський. Просто сторопів, побачивши міліцейський патруль. Патруль теж був приголомшений, особливо коли в передпокій вийшли Софія Ротару, Ролан Биков та інші знаменитості. Інцидент був вичерпаний, але боротьба «гігантів» тривала. Якось Андрій зізнався мені: "Знаєш, хочеться просто піти в школу, в клас, де вона працює, і сказати: "Діти, ваша вчителька мене тероризує. Зробіть що-небудь. Але я не такий злий … "" Скінчилося все само собою. Коли Макаревича стали показувати по ТБ, писати про нього хороші статті в газетах, всі претензії сусідки кудись зникли …
«Почни спочатку» (1986) (тут зіграв головну роль, явно «списану» з нього самого).
З 1985 року випустив кілька сольних альбомів, поєднував у своїй творчості рок-музику гурту «Машина времени» з акустичною бардівською піснею. Брав участь у записі альбомів групи «Квартал», продюсував альбом Юза Алешковського «Окурочек». Випустив кілька збірок своїх віршів і дві біографічні книги спогадів.
У 1990-і роки час від часу виступав із сольними концертами в типовій «бардівській» манері — без супроводу інших музикантів, з однією акустичною гітарою, — на яких виконував власні пісні, не призначені для гурта «Машина времени» (більшість з них видано в складі сольних альбомів). Згодом охолов до такого формату виступів.
У 2001 році організував проект «Оркестр креольського танго», що грає джаз, блюз, боса-нову, румбу, свінг і шансон. «Оркестр креольського танго» зібрав музикантів з різних колективів — з гуртів «Машина времени», «Квартал», «Папоротник», «Ігор Бойко Бенд» та деяких інших.
Зі своїм проектом «Джазові Трансформації», разом з «тріо Євгена Борця» та Ірини Роділес, Андрій Макаревич виступає в джаз-клубі «Союз Композиторів»[4]. Виступає на блюзових джем-сейшнах зі своїм старим приятелем Олексієм White Бєловим з групи «Удачное приобретение». Президент фестивалю Створення світу[5].
Державні нагороди [ред.]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (9 грудня 2003) — за великий внесок у розвиток музичного мистецтва[6]
- Орден Пошани (24 червня 1999) — за заслуги у розвитку музичного мистецтва[7] (нагороджений разом з іншими музикантами групи)
- Медаль «Захиснику вільної Росії» (2 лютого 1993) — за виконання громадянського обов'язку при захисті демократії та конституційного ладу 19 — 21 серпня 1991 року[8]
- Народний артист Російської Федерації (22 листопада 1999) — за великі заслуги в галузі мистецтва[9]
- Заслужений артист РРФСР (1991)
Приватне життя [ред.]
Дружини [ред.]
- Перша дружина — Олена Ігорівна Макаревич (Фесуненко), дочка відомого радянського політоглядача Ігоря Фесуненко (писав книги про бразильський футбол і допомагав «Машині»), була студенткою Історико-архівного інституту, шлюб розпався через три роки (1976—1979)[10].
- Друга дружина — Алла Михайлівна Макаревич (д. Голубкіна[11]) (1960)[12] (колишня дружина Олексія Романова, лікар-косметолог (жовтень 1986 року — 1989)[10]), в 1987 році народився їхній син Іван, потім подружжя розлучилося.
- У середині 1990-х ЗМІ писали про роман і можливий шлюб Андрія з ведучою радіостанції «Європа-плюс» Ксенією Стриж. Пізніше в інтерв'ю вона називала чутки «сильно перебільшеними», хоча підтвердила, що в 1991—1995 роках вони дійсно були близькі[10][13].
- Два роки (1998—2000) Макаревич прожив у цивільному шлюбі з журналісткою і прес-аташе гурту «Машина времени» Ганною В'ячеславівною Рождественською (нар. 1974), яка в 2000 році народила доньку Аню.
- Третя дружина — Наталія Голуб (нар. 1969), гример, стиліст, фотохудожник. 31 грудня 2003 він офіційно одружився втретє[14].
Діти [ред.]
У Андрія Макаревича троє дітей:
- Дана (нар. 1975) — позашлюбна дочка; проживає в місті Філадельфія, підтримує стосунки з батьком, юрист, одружена з російським бізнесменом[15][16].
- Іван Макаревич (нар. 30 червня 1987) — російський актор.
- Ганна Макаревич[11] (нар. 29 вересня 2000)[17].
Творчість [ред.]
Дискографія [ред.]
- 1989 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки) (вініл)
- 1994 — «У ломбарду»
- 1994 — «Я малюю тебе»
- 1996 — «Двадцять років по тому» (концерт спільно з Борисом Гребєнщиковим)
- 1996 — «Пісні, які я люблю»
- 1996 — «Піонерські блатні пісні» (з А. Козловим)
- 1998 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки)
- 1998 — «Жіночий альбом» (з групою «Папоротник»)
- 1999 — «Перехрестя» (пісні з кінофільму «Перекрёсток»)
- 2000 — «Час напрокат» (з групою «Квартал»)
- 2001 — «Краще» (збірник)
- 2002 — «І т. д.» (з «Оркестром креольського танго»)
- 2003 — уподобань Андрія Макаревича (збірник)
- 2003 — «Тонкий шрам на коханій попі» (з «Оркестром креольського танго», Євгеном Маргулісом, Максимом Леонідовим, Альоною Свиридовою і Тетяною Лазаревою) — пісні Марка Фрейдкіна
- 2004 — «Від мене до тебе» (концерт з «Оркестром креольського танго»)
- 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Геннадія Ні-Лі»
- 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Булата Окуджави» (з «Оркестром креольського танго»)
- 2006 — «Стара машина» (з «Оркестром креольського танго»)
- 2007 — «Штандер» (з «Оркестром креольського танго») (студія «Abbey Road»)
- 2008 — «Було не з нами. Кращі пісні» (збірка)
- 2008 — «55» (збірник)
Музика для фільмів [ред.]
- 1975 — «Афоня»
- 1983 — «Швидкість»
- 1985 — «Подвійний обгін»
- 1985 — «Мавпочки та грабіжникі» (мультиплікаційний)
- 1986 — «Прорив»
- 1987 — «Бармен з Золотого якоря»
- 1988 — «Без мундиру»
- 1989 — «Пси»
- 1989 — «Стекляний лабіринт»
- 1992 — «Арифметика вбивства»
- 1992 — «Ангели в раю»
- 1995 — «Московські канікули»
- 1997 — «Шизофренія»
- 1998 — «Перехрестя»
- 2000 — «Бременскі музиканти та Ко»
- 2003 — «Танцюрист»
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Макаревич Андрій Вадимович |
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.453;
- Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. М., 2000. — С.328—336;
- Макаревич А. Самовца: Автобиографическая проза. М., 2001;
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.221—222.
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ А. Макаревич.будинок"?
- ↑ Yandex: Словники — Хто є хто в сучасній культурі]
- ↑ Центральний Єврейський Ресурс.Макаревич Андрій Вадимович
- ↑ Андрій Макаревич на сайті джаз-клубу «Союз Композиторів»
- ↑ Створення світу | Головна
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 1459 от 9 декабря 2003 года «О награждении орденом "За заслуги перед Отечеством" IV степени Макаревича А.В.»(рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 814 от 24 июня 1999 года «О награждении орденом Почёта артистов группы "Машина времени" акционерного общества "Синтез Рекордз" (город Москва)»(рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 174 от 2 февраля 1993 года «О награждении медалью "Защитнику свободной России" активных защитников конституционного строя»(рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»(рос.)
- ↑ а б в П. Підгородецький«Машина» з євреями
- ↑ а б Полісській родовід рок-музыканта Андрія Макаревича
- ↑ РОК-шок: енциклопедія скандалів.Губін дарує іномарки 49-річна дама, а Варум живе в одній квартирі аж ніяк не з Агутіним.Новини-Липень
- ↑ Вогник.Кснеія Стриж: Вони носять штани кльош у перший раз.А ми в третій!
- ↑ Андрій Макаревич розповів про свою дружину Наташі
- ↑ Андрій Макаревич — Біография
- ↑ Андрій Макаревич: «Про свою дочку я нічого не знав»
- ↑ Yandex.CC НОВИНИ / Лариса Кашперко: Я відмовила Макаревичу через його зростання
- Народились 11 грудня
- Народились 1953
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «Захиснику вільної Росії»
- Російські музиканти
- Російські співаки
- Радянські співаки
- Російські композитори
- Російські архітектори
- Російські графіки
- Російські продюсери
- Російські телеведучі
- Уродженці Москви
- Народні артисти Росії
- Випускники Московського архітектурного інституту
