Макаренко Анатолій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Вікторович Макаренко
Час на посаді:
28 січня 2009 — 22 березня 2010
Президент   Ющенко Віктор Андрійович, Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр   Тимошенко Юлія Володимирівна, Азаров Микола Янович
Попередник Хорошковський Валерій Іванович
Наступник Калєтнік Ігор Григорович
Народився 23 жовтня 1964(1964-10-23) (48 років)
село Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Дружина одружений
Діти син Максим
Звання генерал-майор митної служби України; капітан II рангу флоту Росії
Нагороди має звання «Заслужений економіст України» (2007).[1]

Анато́лій Ві́кторович Мака́ренко народився у 1964 році, генерал-майор митної служби України, капітан II рангу флоту Росії; голова Державної митної служби України в уряді Юлії Тимошенко (28.1.2009 — 11.3.2010) й в уряді Миколи Азарова (11.3.2010 — 22.3.2010).

На виконання «російсько-українського міжурядового договору від 20.1.2009»[2] — здійснив розмитнення 11 млрд м³ природного газу на користь української державної компанії НАК «Нафтогаз», за що 2010 року був заарештований (частина 2 стаття 367 Кримінального кодексу України — «службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки»), а 2012 — засуджений до 4 років позбавлення волі умовно.

Зміст

Ранні роки та служба в Росії [ред.]

Анатолій Макаренко[1] — народився в 1964 році в Запорізькій області в Україні. У 1986 році закінчив Київське вище військово-морське політичне училище.

«Десять років служив на підводних ракетоносцях»[3] — на атомному підводному флоті СРСР та Росії в Заполяр'ї (капітан II рангу);[4] потім, кілька років служив — в «Федеральній прикордонній службі Росії».[4]

Служба в Україні [ред.]

З січня 1999 року прийнятий на роботу в митну службу України в званні «лейтенант митної служби».[1] У 2000-му закінчив «Харківську національну академію міського господарства» за спеціальністю «економіст».[1]

Був заступником, виконуючим обов'язки начальника «Київської регіональної митниці». У жовтні 2005 року призначений начальником «Київської регіональної митниці».[1]

У 2007 йому присвоєно звання «Заслужений економіст України».[1]

28 січня 2009 А. Макаренко призначений Головою «Державної митної служби України» (змінив на посту В. Хорошковського), маючи звання генерал-майора митної служби. Звільнений з посади 22 березня 2010 — його посаду зайняв перший заступник І. Калетнік.[1]

Арешт генерала Макаренко [ред.]

Заарештований 23 червня 2010 року (частина 2 стаття 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість))[5]

Макаренко заарештували за виконання ним умов російсько-українського договору[2] від 20 січня 2009 року, в якому передбачалося «подолання газової кризи січня-2009, і усунення посередника — швейцарської компанії „РосУкрЕнерго“». Арешт Макаренко був здійснений «Службою безпеки України» (СБУ), яку очолював колишній керівник Макаренко по митниці — Валерій Хорошковський. Сумніви громадськості щодо арешту генерала Макаренко — викликав, зокрема, той факт, що мультимільйонер В. Хорошковський є бізнес-партнером мільярдера Д. Фірташа (головний приватний співвласник швейцарської фірми РосУкрЕнерго).[8]

Підтримка генерала Макаренко з боку української та російської громадськості [ред.]

Після арешту Макаренко — його підтримали важливі політики : починаючи від Ю. Тимошенко до адміралів російського флоту, на прохання «адміралів і офіцерів російського флоту» за звільнення Макаренка з-під варти до суду висловився навіть В. Путін:

  • «На наступний день після затримання Макаренка (тобто 24.6.2010), екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко скликала екстрену прес-конференцію і повідомила, що вона особисто давала вказівки чиновникам оформляти куплений у „Газпрома“ газ. А тому, за її словами, всі питання правоохоронні органи, і перш за все, СБУ, повинні направляти саме їй, а не шукати стрілочників. У цей же день Тимошенко на своєму сайті розмістила всі документи, що стосуються історії газу „РосУкрЕнерго“.[2] Але у керівника СБУ не було ніякого бажання чіпати Юлію Тимошенко… СБУ сконцентрувалася на відлові чиновників, які самостійних рішень не приймали».[3]
  • 29 червня 2010 року — проти арешту Макаренко виступив союз українських офіцерів «Честь»;[3] від імені цього «союзу офіцерів» Валерій Бондик (член «Вищої ради юстиції України», депутат парламенту від Партії регіонів) заявив : «Вважаю, що такий запобіжний захід (арешт) — є жорстоким, не обгрунтованим юридично і не мотивованим процесуально».[3]

30 червня 2010 були висунуті офіційні звинувачення у службовій недбалості Макаренка (частина 2 статті 367 КК «службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки») при розмитненні 11 млрд. кубометрів газу, що завдало державі Україна збитки «за результатами розгляду позову „РосУкрЕнерго“ у Стокгольмському арбітражі».

2 липня 2010 Макаренку був змінений процесуальний статус — він із підозрюваного став обвинуваченим.[9]

  • 27 серпня 2010 «група адміралів і офіцерів російського флоту» — звернулася до президента Януковича з проханням звільнити Макаренко з-під варти до суду:[4]:
     — «Звернення підписали : Герой Російської Федерації, віце-адмірал запасу М. В. Моцак; Герой Російської Федерації, контр-адмірала запасу В. Ф. Макєєв; віце-адмірал запасу А. В. Баглай; контр-адмірал запасу І. У . Донськой та інші. Також лист за дорученням 23-х членів екіпажу, де проходив службу Макаренко, підписав його колишній командир, капітан I рангу запасу Уткін».[4]
  • 27 серпня 2010 командувачі російськими флотами, які раніше служили разом з Макаренком, звернулися до прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна з проханням сприяти в припиненні незаконного переслідування Анатолія Макаренка.[3] «Путін навіть підняв цю тему в своєму зверненні до Президента України Віктора Януковича під час святкування Дня військово-морського флоту Росії».[3]

Закінчення слідства [ред.]

30 вересня 2010 справу Макаренко (за звинуваченням у «службовій недбалості») було закрито «через відсутність доказової бази», але відкрили справу про зловживання службовим становищем (стаття 364 Кримінального кодексу України).[3] 12 жовтня 2010 (через 12 днів після відкриття кримінальної справи) СБУ заявила про закінчення слідства; й передала матеріали справи адвокатам Макаренка для ознайомлення (усього 46 томів).[3] З тих пір (до червня 2011) «справа Макаренко» так й не була передана до суду, хоча в жовтні-2010 адвокат Макаренка прогнозував, що справа опиниться в суді приблизно в грудні-2010.[3]

Вирок [ред.]

19 липня 2012 року Макаренко був засуджений до 4 років позбавлення волі умовно[10].

Примітки [ред.]

  1. ↑ а б в г д е ж Анатолій Макаренко. Сайт "Ліга. Новини ". 2011.
  2. ↑ а б в Угода купівлі-продажу між НАК «Нафтогазом України» та ВАТ «Газпром» 11 мільярдів кубометрів газу від 20 січня 2009 року. Сайт «Блоку Юлії Тимошенко», 24.6.2010.
  3. ↑ а б в г д е ж и к «Макаренко: 5 місяців за ґратами». Віталій Червоненко, сайт «Главком», 24.11.2010.
  4. ↑ а б в г д Адмірали та офіцери ВМФ Росії написали лист президентові Януковичу з проханням звільнити з-під варти їхнього колишнього товариша по службі Анатолія Макаренка. Сайт «ТСН.ua» (новинна служба українських телеканалів «1 + 1», «2 + 2», «ТЕТ»). 27.8.2010.
  5. ↑ Регіонал Бондик вважає арешт Макаренко необгрунтованим. Сайт «Главком.ua», за матеріалами УНІАН. 29.06.2010.
  6. ↑ Арешт Макаренко: як голова СБУ Хорошковський вибиває гроші з Україною (Юрій Бутусов). Сайт «Цензор.нет». 24.06.10.
  7. ↑ ГПУ пояснила, чому санкцію на арешт Макаренко давав Печерський суд. Сайт «Ліга. Новини», 29.06.2010.
  8. ↑ «Дело Фірташа. Частина третя. Справи газові». Мустафа Найєм, для «Української правди», 31 січня 2008.
  9. ↑ Макаренко з підозрюваного став обвинуваченим. Олексій Бут, УНІАН, 02.07.2010.
  10. ↑ «Митнику Тимошенко дали 4 роки умовно». Українська правда. 2012-07-19. Процитовано 2012-07-19. 
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макаренко_Анатолій_Вікторович&oldid=11971908