Макаренко Сергій Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Макаренко
Загальна інформація
Народився 11 вересня 1937(1937-09-11) (76 років)
Кривий Ріг
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту Веслування на байдарках і каное
Дисципліна каное-двійка
Клуб «Спартак» Брест
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Рим 1960 каное-двійка, 1 000 метрів

Сергі́й Лавре́нтійович Мака́ренко (*11 вересня 1937(19370911), Кривий Ріг) — білоруський радянський спортсмен, що займався веслуванням на каное. Разом з напарником Леонідом Гейштором є першими білоруськими олімпійськими чемпіонами.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 11 вересня 1937 у м. Кривий Ріг в Україні. У віці трьох років переїхав разом з родиною до Берестя, де отримав призначення його батько-військовослужбовець, який загинув через рік при обороні Брестської фортеці в перші дні війни.

Займатися веслуванням Сергій почав після війни. Першим його тренером був Володимир Карпович Пилипенко.

Армійську службу Сергій Макаренко проходив під Мінськом, у взводі військового багатоборства. У той період почав змагатися на каное-двійці у парі з Леонідом Гейштором.

Першу значну перемогу здобули вже через 10 днів на дистанції 10 000 м на Спартакіаді народів СРСР в 1959 році в Москві, коли їх двійка випередила титуловані екіпажі: Павла Харіна і Граціана Ботєва — олімпійських чемпіонів Мельбурна-56, а також Володимира Якуніна і Степана Ощепкова — чемпіонів світу 1958 року.

Через рік молодий екіпаж поїхав на римську Олімпіаду, де здобув впевнену перемогу у змаганнях каное-двійок на дистанції 1 000 м.

Всі наступні роки, аж до 1963-го, золотий олімпійський екіпаж — Леонід Гейштор і Сергій Макаренко — був найсильнішим в СРСР, Європі та світі на дистанціях 1000 і 10 000 м.

Олімпіаду-64 білоруська двійка змушена була пропустити через хворобу Леоніда Гейштора. У 1966 році екіпаж розпався, а з новими напарниками спортивна кар'єра не склалася. Обидва стали тренерами.

Після завершення виступів, Сергій Лаврентійович Макаренко закінчив Білоруський державний інститут фізичної культури. Став тренером збірної СРСР з каное, потім старшим тренером збірної Білорусі. Працював тренером в Індії, Китаї та Ірані. Був головою, а потім заступником керівника Білоруської асоціації каное, займався виробництвом спортивних човнів.

Спортивні досягнення[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]