Макаров Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макаров Микола Федорович
Народився 9 (22) травня 1914[1]
Sasovod, Шацький повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія[2]
Помер 14 травня 1988(1988-05-14)[1] (73 роки)
Тула, РРФСР, СРСР[2]
·зупинка серця[1]
Країна  СРСР[1]
Національність Росія[1]
Діяльність інженер
Alma mater Тульський державний університетd (1944)
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову відзнаку» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР Сталінська премія

Микола Федорович Макаров (9 (22) травня 1914 — 14 травня 1988) — радянський конструктор зброї, Герой Соціалістичної Праці (1974).

Конструктор, який розробив Пістолет Макарова.

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Федорович Макаров народився в 1914 році в селі Сасово Тамбовської губернії в сім'ї залізничного майстра. Після ФЗУ працював слюсарем в Сасовський залізничному депо, а в 1936 році вступив до Тульський механічний інститут.

На початку німецько-радянської війни його відкликали з переддипломної практики, достроково присвоїли кваліфікацію інженера і направили до Загорська, на завод, що випускав пістолети-кулемети Шпагіна. Незабаром завод перевели в Вятские Поляни Кіровської області; там Микола Федорович швидко пройшов шлях від майстра до провідного конструктора, а в 1944 у - завершив навчання в Тульському механічному інституті, отримавши диплом з відзнакою.

Після захисту диплома направлений в НДІ СПВА в Кунцево, де працював провідним інженером-конструктором до кінця війни. Потім переведений в ЦКБ-14 м. Тула (нині ГУП «КБП»).

З 1974 році - на пенсії. Жив у місті-герої Тулі. Обирався депутатом Тульського обласної Ради депутатів трудящих, тривалий час був членом обласної Ради НТО «Машпром». Продовжував активну творчу роботу.

Помер 14 травня 1988 році в результаті зупинки серця (після сьомого інфаркт а), на 74-му році життя. Похований в Тулі на 1-му Міському кладовищі.

Розробки[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • За великі заслуги у створенні зразків нової військової техніки Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1974 році Макарову Миколі Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
  • Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
  • Лауреат Сталінської премії (1952), Державної премії СРСР (1967), лауреат премії імені С. І. Мосіна.

Пам'ять[ред. | ред. код]

9 травня 2009 році в Тульському державному музеї зброї відкрилася виставка, присвячена 95-річчю з дня народження конструктора зброї М. Ф. Макарова. На виставці представлені створені ним зразки зброї, а також фотодокументи, що відображають основні етапи життя і діяльності конструктора.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Грошову винагороду за Сталінську премію (50 000 рублів) - розтратив на подарунки родичам.[3]
  • Не був у КПРС, що було рідкісним для того часу, в якому він жив.
  • При виході на пенсію отримав «талон» на придбання автомобіля «Волга».
  • Першим придумав конструкцію герметизації скляних банок з притиском скляної кришки пружинною скобою, після виходу на пенсію винайшов машинку для загортання консервів (на прохання дружини).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е https://russiapedia.rt.com/prominent-russians/science-and-technology/nikolay-makarov/
  2. а б Prominent Russians: Nikolay Makarov
  3. Док.фільм «Смертельна зброя. Доля Макарова. »Канал«7ТВ», 07.04.2010

Література[ред. | ред. код]

  • Возбранна В.В. Друге народження // І щит і меч Росії До 80-річчя ГУП «КБП» / Збір матеріалу та підготовка тексту В.В. Возбранна. — 1-е изд. — 224 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Макаров Микола Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).