Макарій Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Преподобний Макарій Великий Єгипецький та херувим. Грецька ікона

Макарій Великий, Преподобний Макарій Великий Єгипецький (кінець 3-тього століття, Шабшір, Єгипет — кінець 4-того століття) — православний святий. Ім’я Макарій означає «благословенний». Пам’ять Макарія вшановується церквою 1 лютого (тобто 19 січня за юліанським календарем).

Походження[ред.ред. код]

Макарій Великий народився під кінець 3-го століття в селі Шабшір в Єгипті. По велінню його батьків він одружився але його дружина упокоїлась за кілька днів після шлюбу. Після її похорону вирішив стати монахом. Він постійно пам’ятав про смерть і це його спонукувало молитися і постити.

Відхід у монашество[ред.ред. код]

Він доглянув своїх батьків доки й вони упокоїлись а тоді пішов до Старця (духовного Отця), що жив недалеко звідти у пустині. Від нього навчився додавати спостережливість до посту й молитву а також, як плести кошики. Макарій поселився в келії біля свого духовного Отця.

Ікона преподобного Макарія Єгипетського

Висвячення на священника[ред.ред. код]

Одного дня прибув місцевий Єпископ і висвятив Макарія проти його бажання. Таке встрявання в тишину його життя дуже потурбували монаха і він стаємно вибрався в інше місце. Він відганяв наступ диявола молитвою і Знаменем Хреста.

Три роки у пустині на горі Нітрії[ред.ред. код]

Деякі люди оклеветали Святого мовляв він звів жінку з сусіднього села і він переніс наклепи з великою смиренністю. Без жодного нарікання він висилав гроші, які одержував за плетені кошики на допомогу вагітної жінки. Коли вона на останку виявила ім’я справжнього батька дитини її батьки хотілм перепросити Святого. Та хоч він спокійно переносив наклепи Макарій уникав похвалу і він втік перед тим, як вони дійшли до нього та поселився на горі Нітрії в пустині Фаран.

Слідуваняня за Антонієм Великим[ред.ред. код]

Після трьох років у пустині Макарій подався до Св. Антонія Великого, Батька Єгипецького монашества і став його відданим учнем та послідовником.

Оселення в монастиря Скит на півночі Єгипту[ред.ред. код]

Після довгого часу з ним за благословенням Антонія він подався до монастиря Скит на півночі Єгипту. Він відбивав чимало наступів демонів. Одного разу, коли він ніс пальмові листки для плетення кошиків його зустрів біс на шляху і намагався безуспішно вдарити його косою. Він викрикнув: «Макарію, я дуже мучуся через тебе, бо не можу тебе подолати. Я роблю все, що ти. Ти постиш, а я не їм нічого. Ти пильнуєш, а я ніколи не сплю. Тільки в одному ти мене перевищуєш: у смиренності».

Самітники жили в пустині розсіяно. Серед простору, який займали їхні келії, була церква, де збирались на спільну молитву. Церква була повірена одному або декільком. Макарій Великий, раз повертаючись в скит після відвідання святого Антонія, сказав братам на їхнє питання про те, що їм заповідує великий Авва: «Не добре, – каже він, – що у нас нема приношення, тобто Літургії». Тоді поспішили збудувати церкву. Це маленький взірець того, як влаштовував життя самітників святий Антоній. Самітники жили кожний окремо, але ціле їхнє роздрібнене селище було щось одне і мало одного главу, як були наприклад, обидва Макарії, Аммон, в скиті, келіях і в Нітрії.

Макарій стає головою монахів в пустині Скит[ред.ред. код]

Коли йому сповнилося 40 літ Макарія обрали головою монахів, що жили в пустині Скит. Він далі виявляв глибоку смиренність. Одного разу Святий Отець натрапив на злодія, що накладав його ж речі на осля біля його келії. Макарій почав допомагати йому прив’язувати вантаж, не виявляючи, що це – його речі краде злодій. Смиренність і лагідність монаха Макарія змінювала людські душі. Він казав: «Шкідливе слово перетворює добре на зле, але добре слово перетворює зле на добре!» Він також казав: «Для молитва не треба багато слів. Просто треба казати: ‘Господи, як Ти бажаєш і як Ти знаєш, помилуй мене!’»

Отець Макарій Великий у своїх молитвах і постуванні дійшов такої самопокори, що всі ченці зверталися до нього як до святого, але він нічого їм не відповідав. Тоді один молодий чернець, терпець якому увірвався, сказав йому: "Ти, мабуть, досяг такої святості, що навіть якби накрав віз солі і віз би його з Єгипту до Сірії, то й тоді святі брати не посміли б тебе ганити." Отець Макарій Великий усміхнувся і заговорив.

Суворість життя Макарія і дивовижні дари[ред.ред. код]

Життя Макарія було дуже суворим, а їв він тільки раз на тиждень. Він повчав своїх учнів: "Упродовж останніх 20 літ я ніколи не їв, не пив і не спав стільки, скільки потребувало моє тіло", проживши 60 літ у пустелі, де він був духовним батьком багатьох святих пустельників.

За своє подвижницьке життя святий сподобився від Бога дивовижних дарів і великої сили. Макарій воскрешав мертвих і зціляв хворих.

Смерть та перенесення мощей[ред.ред. код]

Макарій прожив понад 90 літ і упокоївся в Бозі. До Господа Макарій відійшов у 390 році. Його Святі Мощі спочивають у м. Амалфі в Італії. За його молитвами нехай навчимося й ми кохати смиренність, молитву та піст.

Посилання[ред.ред. код]