Макдональдизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макдональдизація (англ. McDonaldization)  – термін, запропонований американським соціологом Джорджем Рітцером в його праці "Макдональдизація суспільства» (1993) [1]. Автор визначає його як «процес, за якого принципи ресторану швидкого обслуговування стають все більш домінуючими над секторами американського суспільства, як і решти світу». До основних факторів цієї тенденції, з точки зору Рітцера, належать «ефективність», «вирахуваність» і «передбачуваність», виражені в «зростаючому контролі й заміні гуманної технології негуманною». Макдональдизація є переосмисленням раціоналізації, або переходом від традиційного до раціонального способів мислення і наукового управління.
Макдональдизація в широкому сенсі являє собою набір принципів організації діяльності, що дозволяють, керуючись чіткою схемою обмежень та правил, максимально швидко та ефективно досягати поставленої мети. Походження терміну пов‘язане з впровадженням та використанням такого принципу діяльності в мережі ресторанів швидкого харчування (фаст-фуду) McDonald’s.

Зміст

Теоретичні витоки поняття[ред.]

Праця Рітцера є продовженням теоретичної традиції, започаткованої Максом Вебером, та є спробою застосувати в сучасних умовах погляди Вебера на явище бюрократії як найяскравіше вираження тенденцій раціоналізації європейського суспільства. Іншим джерелом є критична теорія суспільства, започаткована Франкфуртською школою, як рефлексія та переосмислення актуальних соціальних проблем.

Фактори Макдональдизації[ред.]

  • Ефективність – полягає у тому, що поставлена ціль, тобто задоволення відповідних потреб, досягається найбільш швидким та разом з тим ефективним способом. В межах задоволення потреби в ефективності створюється ряд відповідних об‘єктів та відповідних чітко стандартизованих схем дій, які дозволяють її досягти.
  • Можливість прорахування – існує чітко стандартизована система оцінки якості, швидкості, кількості та вартості вироблених товарів та послуг. Можливість прорахування ґрунтується на чіткій стандартизації процесів виробництва та споживання послуг, а також співвідноситься передусім з кількістю та швидкістю.
  • Передбачуваність – стандартизація форми, змісту та якості вироблених товарів та послуг. Згідно з фактором передбачуваності, в різних просторових та часових координатах завжди досягається однаковий результат діяльності (виробництва чи споживання). Передбачуваність співвідноситься з відчуттям комфортності, оскільки дозволяє уникнути факторів неочікуваності (як позитивних, так і негативних).
  • Контроль – здатність здійснювати різносторонній контроль: починаючи з внутрішньо-організаційного контролю над працівниками та характером роботи, продовжуючи контролем за процесом виробництва, приготування та продажу продукції та закінчуючи контролем над споживчою поведінкою клієнтів.
  • Ірраціональність раціонального. П‘ятим фактором Макдональдизації Рітцер визначає Ірраціоналізацію раціонального. Згідно з Рітцером, раціоналізація діяльності у вигляді чіткої стандартизації та механізації діяльності і неможливість їх уникати призводить до того, що раціональність набуває характеристик ірраціональності. В результаті досягнення максимальної раціоналізації можна спостерігати процеси дегуманізації та гомогенізації.

Ірраціональність раціонального в межах Макдональдизації[ред.]

Прикладами ірраціональності раціонального в межах Макдональдизації є:
  • Наявність черг
  • Висока вартість продукції та низька якість водночас
  • Шкідливість для здоров‘я
  • Шкода для навколишнього середовища
  • Фальшива дружелюбність обслуговуючого персоналу

Переваги Макдональдизації[ред.]

Процес Макдональдизації призводить до ряду позитивних наслідків, наприклад:
  • Більш широкий асортимент товарів та послуг стає доступним для більшої частини населення;
  • Доступність товарів та послуг не залежить від географічної локації та часу (можна робити замовлення онлайн );
  • Люди мають змогу отримати товари та послуги практично миттєво і з більшими зручностями;
  • Товари та послуги більш одноманітні і разом з тим деякі категорії населення мають доступ до якісніших товарів та послуг, ніж до Макдональдизації;
  • Деякі товари та послуги стали доступнішими завдяки порівняно низькій їх вартості;
  • Швидкі і ефективні товари та послуги стали доступними для тих категорій населення, що мають менше вільного часу у зв‘язку з більшою зайнятістю;
  • У мінливому та незнайомому світі відносно стабільне та знайоме середовище макдональдизованих систем дає людям відчуття комфорту та стабільності;
  • Завдяки можливості прорахування споживачі можуть легше порівняти товари конкуруючих виробників;
  • Споживання деяких товарів дійсно стало безпечнішим у системах, які надійно регулюються та контролюються;
  • Знижується відмінність у ставленні до людей різних рас, статусів тощо.
  • Інновації швидше та простіше розповсюджуються мережею ідентичних операторів;
  • Найпопулярніші товари однієї культури легше переходять до інших;

Старбакизація[ред.]

Старбакизація постає як сучасна, нова форма Макдональдизації. Процес Старбакизації пов‘язаний з наступним: з‘являються клони Старбаксу; вираховується «Індекс високого лате» як економічний показник споживацьких можливостей населення; Старбакс як взірець економічної успішності; кава є більш часто вживаним продуктом, ніж наприклад «БігМак»; Старбак позиціонується як нове, культурне та модне явище у світі та співвідноситься з новими способами проведення вільного часу.

Посилання[ред.]

  1. «Макдональдизація суспільства»(1993)(ISBN 0-7619-8628-6)