Македонська Православна Церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Македонська православна церква
Mpc-korica-1.jpg
Герб
Дата заснування 1958
Автокефалія/автономія проголошена 1958 від Сербської православної церкви
Автокефалія/автономія визнана жодною помісною православною церквою
Нинішній предстоятель архієпископ Охридський і Македонський Стефан (Вельяновський)
Центр Скоп'є, Македонія
Основна юрисдикція Македонія
Юрисдикція для діаспори громади в США, Австралії, інші країни
Літургічна мова Церковнослов'янська, македонська?
Церковний календар Юліанський
Єпископів 9 митрополитів і 1 архієпископи
Єпархій 10
Монастирів 12
Парафій 2000
Ченців і черниць 100
Вірних 1,2 млн.
Офіційний сайт http://www.mpc.org.mk

Македо́нська Правосла́вна Це́рква (Македонска Православна Црква) — православна церква у Республіці Македонія з резиденцією Архієпископа Охрідського та Македонського в Скоп'є. 1967 року рішенням Синоду Сербської Православної Церкви оголошена розкольницькою та неканонічною.

Історія[ред.ред. код]

Християнство на македонські землі прийшло з місіонерською діяльністю апостолів Павла та Андрія Первозванного. У перші віки нашої ери Македонія була під владою Римської імперії і відтак її кордони та етнічний склад змінювався, проте вже до IV століття християни Македонії мали церкви з церковною ієрархією, а їх єпіскопи брали участь у місцевих та вселенських соборах. У V столітті існували метрополії у Солуні, Скоп'є, Хераклеа, Баргала і Стобі. Споруджуються базиліки.

За часи правління Візантійського імператора Юстиніана І, що народився неподалік Скоп'є, скопський митрополит був проголошений автокефальним архієпископом. У VII столітті території сучасної Македонії була колонізована Слов'янами, що привело до змішення корінного населення зі слов'янським, християнство при цьому витіснялося язичництвом.

Середньовіччя[ред.ред. код]

У IX столітті територія Македонії опиняється під владою Болгарського царства. Провідну роль у християнизації слов'ян зіграли Кирило і Мефодій, які створили один з перших слов'янських алфавітів, та переклали на старослов'янську мову вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. Велику роль у ствердженні християнства зіграли учні Кирила та Мефодія — Климент та Наум — їх зусиллями наприкінці IX століття було засновано Охридську школу писемності та Охридський монастир.

З 927 р. — була створена автокефальна церква (патріархат) з центром в Охриді (Охридська православна церква). Ця церковна незалежність постійно оспорювалась Константинополем. Саме з Охридської церкви прийшли до Києва перші митрополити, церковна організація та (за деякими даними) хрещення.

З розгромом болгарського царства 1018 року, церква була підпорядкована Константинополю, було створено Охридське архієпископство. У другій половині X століття в Охриді було створено автокефальне Охридське архієпископство, яке проіснувало, попри османську окупацію Македонії з XIV століття до 1767 року.

Новий час[ред.ред. код]

У 1767 році за часів османської окупації Охридське архієпископство втрачає автокефалію, підпорядковуючись Константинопольському патріархату. З того часу здійснювалися спроби відновити Охридське архієпископство, які особливо посилилися з підйомом національно-визвольної боротьби проти османської окупації. У 1874 році Македонська церква переходить під юрисдикцію Болгарського екзархату.

XX століття[ред.ред. код]

Іконостас церкви Святої Трійці у Радовіші

Із закінченням І світової війни більша частина Македонії потрапляє під владу Сербського королівства. Разом з тим більшість православних приходів Македонії підпорядковуються Сербській православній церкві. Протягом анексії Македонії Болгарією, яка брала участь у ІІ світовій війні на стороні Німеччини, македонські приходи повертаються до юрисдикції Болгарського екзархату.

По закінченню Другої світової війни територію Македонія було включено до Югославської Федеративної Ресбуліки. В цей час у Македонії утворено три єпархії, до яких належали більшість жителів цієї області; відтак після приходу до влади комуністів спершу була утворена федеральна Македонська республіка, а потім влада погодилась на створення Автокефальної Православної Церкви.

У жовтні 1958 року в Охриді відбувся Церковний і Національний собор, що зібрав 220 священиків та мирян, на якому було вирішено відновити і стародавню архієпископську кафедру в Охриді, і автономію Македонської Православної Церкви. На Соборі вибрано трьох нових єпископи для трьох нових єпархій, відповідно та таке обрання було розцінено як неканонічне, оскільки на ньому був присутній усього один єпископ. Проте нова Церква заявила, що перебуває в канонічній єдності з Сербською Православною Церквою в особі Сербського патріарха. У червні 1959 року Сербський Священний Синод визнав Церкву за доконаний факт — і в наступному місяці обрані єпископи були рукоположені сербськими православними єпископами.

Проголошення Македонської Православної Церкви[ред.ред. код]

Єпархії Македонської православної церкви

Восени 1966 року Македонська Православна Церква офіційно звернулася до Сербського Патріархату з проханням надати їй автокефальний статус, але в травні 1967 року собор єпископів Сербської Церкви відкинув прохання. Проте македонці наполягали на своєму — і 17-19 липня 1967 року скликали собор в Охриді.

19 липня, ґрунтуючись на резолюції собору, Священний Синод Македонської Церкви проголосив автокефалію Православної Церкви Республіки Македонія. Митрополит одержав новий титул «архієпископ Охрідський і Македонський». Усе відкрито підтримувалося урядом Македонії, члени якого були присутні на поставленні архієпископа — і віддали йому належну честь.

У вересні 1967 року Синод Сербської Церкви оголосив Македонську Православну Церкву розкольницькою релігійною організацією та порвав з її ієрархією всі літургійні й канонічні відносини: таке рішення було підтримано іншими православними церквами — жодна не визнала канонічності Македонської Церкви.

Кількість вірних становить приблизно 1,2 мільйона, або 2/3 населення Македонії (всі слов'яни). Крім того вони мають громади в США і Австралії.

На даний час предстоятелем Македонської Православної Церкви є архієпископ Охридський і Македонський Стефан (Вельяновський).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]