Македонська мова
| Македонська мова | |
|---|---|
| Поширена в: | Республіка Македонія |
| Регіон: | Європа |
| Носії: | 2 - 2.5 млн. |
| Класифікація: | Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська |
| Офіційний статус | |
| Державна: | - |
| Офіційна: |  Македонія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | mk |
| ISO 639-2 | mak |
| SIL | mkd |
Македо́нська мо́ва (македонски јазик [maˈkɛdɔnski ˈjazik]) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуюмі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належе до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.
До кодифікації мови, македонську зараховували як до діялектів сербської, так і болгарської. Так само й саму болгарську могли вважати за говір сербської. Деякі мовознавці і в наш час класифікують македонську за підпорядковану болгарській, однак нині така позиція є радше політичною й опозиційною.
Тиск з боку сербсько-хорватської мови досяг свого розпалу за югославської доби, коли розмовна говірка Скоп'я була радше креолізованою формою сербської.
Зміст |
Особливості [ред.]
Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутні літери: є ґ, і, ї, й, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв становить близько 1,5 млн. людей.
- На відміну від інших слов'янських мов, македонська разом з болгарською і торлацькою втратили відмінки, як-от на книгата; за книгата; во книгата; под книгата; со книгата. Від явища залишився тільки кличний відмінок, як-от Македонијо; мајко; професоре, і відмінювання займенників, як-от него; нему),
- Єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля залежно від близькости іменника: близький, далекий, невизначений.
- Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе».
- Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» — «я бачив» і давноминулий час).
- Наголос на третьому складі з кінця, як-от пла́нина; плани́ната; планина́рите (мак. планина = укр. гора, порівняйте полонина). У словах з одного чи двох складів - завше на перший склад. Для порівняння, в болгарській мові наголос може падати на будь-який склад.
- На місці ѣ доволі послідовно вживається е. Порівняйте укр. дідо = мак. дедо = болг. дядо, укр. хліб = мак. леб = болг. хляб.
Історія [ред.]
Слов'янські говірки, що були поширені в околі Солуну (нині на території Греції), взято за основу староцерковнослов'янської писемности. Нині ці землі належать до македонського мовного ареалу, та починаючи з 10 століття македонські говірки і старослов'янська мова мають принципові граматичні відмінності, що проявились також в болгарських і торлацьких говірках.
Наразі македонська літературна мова є офіційною мовою Македонії, хоча деякі лінгвісти, а також більшість болгар не визнають існування окремої македонської мови, що відрізняється від болгарської, і вважають її діалектом або літературним варіантом болгарської мови. Оскільки об'єктивних критеріїв для відрізнення літературної мови від кодифікованого діалекту нема, це питання залишається перш за все політичним.
Сучасна македонська літературна мова створювалась на основі діалектів, поширених на території Республіки Македонія. Її було кодифіковано у 1945 — за основу літературної мови було взято центральні говори західного діалекту.
Абетка [ред.]
Сучасна македонська абетка (мак. Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова. Як і кожна кирилична абетка вона заснована на абетці Кирила і Мефодія та є варіацією сербської фонетичної абетки Вука Караджича и Крста Мисиркова.
| Кирилиця IPA |
А а /a/ |
Б б /b/ |
В в /v/ |
Г г /ɡ/ |
Д д /d/ |
Ѓ ѓ /ɟ/ |
Е е /ɛ/ |
Ж ж /ʒ/ |
З з /z/ |
Ѕ ѕ /ʣ/ |
И и /i/ |
Ј ј /j/ |
| Кирилиця IPA |
К к /k/ |
Л л /l/ |
Љ љ /ʎ/ |
М м /m/ |
Н н /n/ |
Њ њ /ɲ/ |
О о /ɔ/ |
П п /p/ |
Р р /r/ |
С с /s/ |
Т т /t/ |
Ќ ќ /c/ |
| Кирилиця IPA |
У у /u/ |
Ф ф /f/ |
Х х /h/ |
Ц ц /ʦ/ |
Ч ч /ʧ/ |
Џ џ /ʤ/ |
Ш ш /ʃ/ |
Приклад [ред.]
«Заповіт» Т.Шевченка македонською мовою (переклав Блаже Конеський)
|
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Македонские говоры,А. М. Селищев
- Ethnologue report for Macedonian
- Nature of Standard Macedonian language by Mladen Srbinovski
- The Macedonian nationality
- 1920 US Census, Instructions to Enumerators, where Macedonian is listed as a principal foreign language
- Digital Dictionary of the Macedonian Language
- Macedonian - English, Greek, Albanian, German, French, Italian translator
- A grammar of Macedonian by Victor Friedman
- Macedonian — English, Greek, Albanian, German, French, Italian translator
- BBC Education — Languages: Macedonian, Makedonski
- The Macedonian Language
- Macedonian — English Dictionary
- Reading and Pronouncing Macedonian: An Interactive Tutorial
- UCLA Language materials project
- Krste Misirkov — On Macedonian Matters, 1903 year (Complete text of the book)
- Learn Macedonian
- Funky Macedonian - Get the gists of macedonian
Джерела [ред.]
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/354297/Macedonian-language Encyclopedia Britannica — Macedonian language]
- ↑ Usage des langues minoritaires dans les départements de Florina et d’Aridea (Macédoine)
- ↑ International Election Observation Mission Parliamentary Election, Republic of Albania – 3 July 2005
- ↑ National minorities: a group of experts visits Albania (29/04/2002)
- ↑ Macedonian by Victor Friedman © SEELRC 2001
- ↑ Map showing the distribution of the Macedonian language in the Harvard Encyclopedia of American Ethnic Groups (1980)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
