Македонська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Македонська мова
Поширена в: Республіка Македонія
Регіон: Європа
Носії: 2 - 2.5 млн.
Класифікація: Індо-Європейська
 Балтослов'янська (гіпотетично)
  Слов'янська
   Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Македонія Македонія
Коди мови
ISO 639-1 mk
ISO 639-2 mak
SIL mkd

Македо́нська мо́ва (македонски јазик [maˈkɛdɔnski ˈjazik]) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

До кодифікації мови, македонську зараховували як до діалектів сербської, так і болгарської. Так само й саму болгарську могли вважати за говір сербської. Деякі мовознавці і в наш час класифікують македонську за підпорядковану болгарській, однак нині така позиція є радше політичною й опозиційною.

Тиск з боку сербсько-хорватської мови досяг свого розпалу за югославської доби, коли розмовна говірка Скоп'я була радше креолізованою формою сербської.


Особливості[ред.ред. код]

Говори македонської мови

Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутні літери: є ґ, і, ї, й, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв становить близько 1,5 млн людей.

  • На відміну від інших слов'янських мов, македонська разом з болгарською і торлацькою втратили відмінки, як-от на книгата; за книгата; во книгата; под книгата; со книгата. Від явища залишився тільки кличний відмінок, як-от Македонијо; мајко; професоре, і відмінювання займенників, як-от него; нему),
  • Єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля залежно від близькості іменника: близький, далекий, невизначений.
  • Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе».
  • Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» — «я бачив» і давноминулий час).
  • Наголос на третьому складі з кінця, як-от пла́нина; плани́ната; планина́рите (мак. планина = укр. гора, порівняйте полонина). У словах з одного чи двох складів - завше на перший склад. Для порівняння, в болгарській мові наголос може падати на будь-який склад.
  • На місці ѣ доволі послідовно вживається е. Порівняйте укр. дідо = мак. дедо = болг. дядо, укр. хліб = мак. леб = болг. хляб.

Історія[ред.ред. код]

Слов'янські говірки, що були поширені в околі Солуну (нині на території Греції), взято за основу староцерковнослов'янської писемності. Нині ці землі належать до македонського мовного ареалу, та починаючи з 10 століття македонські говірки і старослов'янська мова мають принципові граматичні відмінності, що проявились також в болгарських і торлацьких говірках.

Слогница Речовска - одна з перших граматик македонської мови

Наразі македонська літературна мова є офіційною мовою Македонії, хоча деякі лінгвісти, а також більшість болгар не визнають існування окремої македонської мови, що відрізняється від болгарської, і вважають її діалектом або літературним варіантом болгарської мови. Оскільки об'єктивних критеріїв для відрізнення літературної мови від кодифікованого діалекту нема, це питання залишається перш за все політичним.

Сучасна македонська літературна мова створювалась на основі діалектів, поширених на території Республіки Македонія. Її було кодифіковано у 1945 — за основу літературної мови було взято центральні говори західного діалекту.

Поширення македонської мови[1] [2][3][4][5][6]

Абетка[ред.ред. код]

Сучасна македонська абетка (мак. Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова. Як і кожна кирилична абетка вона заснована на абетці Кирила і Мефодія та є варіацією сербської фонетичної абетки Вука Караджича и Крста Мисиркова.

Кирилиця
IPA
А а
/a/
Б б
/b/
В в
/v/
Г г
/ɡ/
Д д
/d/
Ѓ ѓ
/ɟ/
Е е
/ɛ/
Ж ж
/ʒ/
З з
/z/
Ѕ ѕ
/ʣ/
И и
/i/
Ј ј
/j/
Кирилиця
IPA
К к
/k/
Л л
/l/
Љ љ
/ʎ/
М м
/m/
Н н
/n/
Њ њ
/ɲ/
О о
/ɔ/
П п
/p/
Р р
/r/
С с
/s/
Т т
/t/
Ќ ќ
/c/
Кирилиця
IPA
У у
/u/
Ф ф
/f/
Х х
/h/
Ц ц
/ʦ/
Ч ч
/ʧ/
Џ џ
/ʤ/
Ш ш
/ʃ/

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т.Шевченка македонською мовою (переклав Блаже Конеський)

ЗАВЕТ
Штом ќе умрам, гроб копајте
Горе на могила,
Среде степа ширум ширна,
В Украина мила,
Да се гледа рамнината
И Днепар и гори,
Да се слуша како шуми
Бранот, како збори.
Ќе ја плисне од Украина
Во синото море
Крвта врашка тој еднашка,
А јас тогаш горе
Ќе се кренам, јас устремен,
До самоти бога
Да се молам… а дотогаш
Не признавам бога.
По закопот раскинете
Окови со ѕвекот
И со лоши врашки крвје
Облејте го векот.
И во дружно братство мене,
Слободно и ново,
Спомнете ме со убаво
И со тивко слово.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Українська бібліотека

Посилання[ред.ред. код]


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.