Маковський Спартак Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Маковський Спартак Йосипович (27 листопада 1920 р. у м. Павлограді (Казахстан) — 27 березня 2000 р.) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, старший лейтенант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 27 листопада 1920 року у місті Павлограді (Казахстан) у сім'ї робочого. Член ВКП (б)/ КПРС з 1942 року. Закінчив 7 класів у місті Запоріжжі. Працював на заводі «Запоріжсталь», навчався у аероклубі.

В РСЧА з 1937 року. У 1939 році закінчив Качинську воєнну авіаційну школу пілотів. На фронтах Великої Вітчизняної війни з квітня 1943 року. Командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку (278-ма винищувальна авіаційна дивізія, 3-й винищувальний авіаційний корпус, 4-та повітряна армія, Північно-Кавказький фронт) старший лейтенант Маковський С. Й. 8 травня 1943 року біля станції Кримська (Краснодарський край) на літаку Як-9Т таранним ударом на зустрічному курсі збив винищувач супротивника. Здійснив посадку на пошкодженому літаку. Старший лейтенант Маковський С. Й. до січня 1944 року здійснив 92 бойових вильоти, у 49 повітряних боях особисто збив 18, а у групі 1 літак ворога. 3 січня 1944 року вилетів на штурм ворожого аеродрому на правому березі р. Дніпро разом зі своїм молодшим лейтенантом І. Г. Кузнецовим. Здійснивши успішно завдання, повертаючись на свій аеродром, вороги підбили літак лейтенанта Кузнецова. Необхідно було здійснити посадку літака на ворожій території. Маковський посадив свій літак поруч палаючого літака Кузнецова та взяв товариша на свій борт і на очах у ворога який наближається з усіх сторін встиг підняти свій літак у небо. Усього за часи війни особисто збив 27 та у групі 3 ворожих літаки.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Червона Зірка» (№ 1311) Спартаку Йосиповичу Маковському присвоєно 13 квітня 1944 року.

Після війни закінчив льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. Маковський І. Й. з 1958 року полковник у запасі. Був керівником аероклубу у Свердловську, який при його керівництві займав одне з провідних місць серед аероклубів країни. Потім жив у обласному центрі України — місті Запоріжжі. Де і помер 27 березня 2000 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом «Червоної Зірки».

Джерела[ред.ред. код]