Маковія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маковія
Маковія
Ф. В. Сичков. Водосвяття. 1916.
Інші назви Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас
Місце перший день Успенського посту, перша зустріч осені
Тип народно-православний
Дата 1 (14) серпня
Святкування хресний хід на річки та озера
Традиції святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір.
Свято Маковія
Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком

Маковія (також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).

Походження свята[ред.ред. код]

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

День семи мучеників[ред.ред. код]

Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Макавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковія».

Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

Традиції в Україні[ред.ред. код]

Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.

Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».

На Маковія готують пісний борщ з грибами.

Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.

Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.

Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.

Спас на воді[ред.ред. код]

У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.

За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир[Джерело?]. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.

Медовий спас[ред.ред. код]

Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Приказки і прикмети[ред.ред. код]

  • Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня).
  • Пройшов Спас — пішло літо від нас.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009.