Максиміліан II (король Баварії)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Максиміліан II | |
| Maximilian II. | |
 |
|
| 3-й король Баварії | |
| Початок правління: | 20 березня 1848 |
|---|---|
| Кінець правління: | 10 березня 1864 |
| Попередник: | Людвиг I |
| Наступник: | Людвиг II |
| Дата народження: | 28 листопада 1811 |
| Місце народження: | Мюнхен, Королівство Баварія |
| Дата смерті: | 10 березня 1864 (52 роки) |
| Місце смерті: | Мюнхен, Королівство Баварія |
| Дружина: | Марія Пруська |
| Діти: | Людвіг, Отто |
| Династія: | Віттельсбахи |
| Батько: | Людвиг I |
| Мати: | Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська |
Максиміліан II (нім. Maximilian II), (*28 листопада 1811, Мюнхен — † 10 березня 1864) — король Баварії (1848—64).
Максиміліан II був сином короля Людвіга I. Після закінчення в 1831 р. курсу історичних і юридичних наук в Гетингені й Берліні, здійснив кілька великих мандрівок у Німеччині, Італії та Греції. Вступив на престол в 1848 після зречення батька. У 1863 р. Максиміліан для поправлення здоров'я поїхав до Італії, але через загострення відносин між Прусією і Данією повернувся на батьківщину, де він невдовзі помер. Пам'ятники Максиміліану спорудили у Мюнхені, Байрейті, Ліндау і Кіссингені.
Нагороди [ред.]
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія);
- Військовий орден Максиміліана Йозефа (Королівство Баварія);
- Орден Громадянських заслуг Баварської корони (Королівство Баварія);
- Орден Заслуг Святого Михайла (Королівство Баварія);
- Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Королівство Баварія);
- Орден Золотого руна (Австрійська імперія);
- Королівський угорський орден Святого Стефана (Угорщина);
- Орден Святого Йозефа (Тоскана).
Література [ред.]
- Herbert Eulenberg: Die letzten Wittelsbacher. Phaidon, Wien 1929. S. 127-153.
- Karl Theodor von Heigel: Maximilian II., König von Baiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 21. Duncker & Humblot, Leipzig 1885, S. 39–53.[1]
- Andreas Kraus: Maximilian II., König von Bayern. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, S. 490–495.[2]
- Ulrike Leutheusser, Heinrich Nöth (Hrsg.): „Dem Geist alle Tore öffnen“. König Maximilian II. von Bayern und die Wissenschaft. Allitera, München 2009, ISBN 3-869-06054-9.
- Rainer A. Müller (Red.): König Maximilian II. von Bayern 1848–1864. Hrsg. vom Haus der Bayerischen Geschichte. Rosenheimer, Rosenheim 1988, ISBN 3-475-52589-5.
- Martin Schäfer: Maximilian II., König von Bayern (= Heyne-Biographien. Band 168). Heyne, München 1989, ISBN 3-453-02620-9.
- Achim Sing: Die Wissenschaftspolitik Maximilians II. von Bayern (1848–1864). Nordlichterstreit und gelehrtes Leben in München (= Ludovico Maximilianea. Band 17). Duncker & Humblot, Berlin 1996, ISBN 3-428-08674-0.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Максиміліан II (король Баварії) |
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Віттельсбахів (англ.)
| Попередник: | Королі Баварії 1848—64 |
Наступник: |
| Людвіґ II (король Баварії) 10 березня 1864 — 13 червня 1886 |
