Малакантові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Малакантові
Malacanthus latovittatus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Окуневидні (Percoidei)
Родина: Малакантові (Malacanthidae)
Günther, 1861
Роди
Branchiostegus
Caulolatilus
Hoplolatilus
Lopholatilus
Malacanthus

Малакантові (Malacanthidae) — родина окунеподібних риб.

Опис[ред.ред. код]

Представники цієї родини мають подовжене, сигароподібне тіло, вкрите дрібною лускою. Зяброва кришка у них озброєна гострим шипом. Спинний плавець не поділений на частини і, як і анальний, сильно подовжений. У обох плавцях колючі промені розвинені слабко. Хвіст має округлу або усічену форму. Майже всі малакантові відрізняються яскравим і досить різноманітним — синім, червоним, зеленим - забарвленням. Розміри різних видів варіюють від 20 до 60 см.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Ці риби широко поширені поблизу узбереж тропічних , субтропічних і почасти помірно теплих морів всіх океанів. Всі вони ведуть донний спосіб життя, але помітно різняться за глибиною проживання. Деякі види (наприклад, звичайний в Індійському океані і на заході Тихого океану бланквіл синій Malacanthus latovittatus) населяють прибережні мілководдя, інші тримаються на більш-менш значній глибині. Так, вертикальний розподіл латілуса західноафриканського (Latilus semifasciatus) обмежений знизу двухсотметровою ізобатою. Ця риба, що досягає 50 см в довжину, живиться крабами, губками, червами та іншими донними тваринами.

Lopholatilus chamaeleonticeps[ред.ред. код]

Всі види малакантових мають смачне м'ясо і цінуються в якості харчових риб. Історія промислу одного з них — Lopholatilus chamaeleonticeps - дуже своєрідна. Цей вид, що мешкає у Північно - Західній Атлантиці, став відомий іхтіологам тільки в 1879 р. і майже відразу придбав чимале на ті часи значення у якості промислового об'єкта. Він промишлявся у південних країв Ньюфаундлендської банки в зоні впливу Гольфстріму — теплої течії , що переносить на північний схід прогріту воду з району Флориди. Проте вже через три роки — у березні 1882, коли рибалки ледве опанували промисел, відбулася грандіозна за своїми масштабами природна катастрофа : мільярди цих риб загинули внаслідок підтоку холодних вод Лабрадорської течії у район їх проживання. Судна годинами пливли через суцільну масу загиблих риб, що усіяли море від обрію до обрію. Число мертвих риб, які спливли на поверхню, було оцінено в кілька мільярдів (розміри Lopholatilus chamaeleonticeps доходять до 60 см при вазі близько 20 кг), а площа , на якій стався замор, перевищувала 4000 квадратних миль. Протягом наступних десяти років цей вид вважався остаточно вимерлим, але потім в уловах знову почали попадатися спочатку окремі екземпляри, а потім і значні кількості цієї риби.

Branchiostegus japonicus[ред.ред. код]

Деяке промислове значення має і амаданай японський (Branchiostegus japonicus), якого ловлять біля берегів Південної Японії і у Східно-Китайському морі і заготовляють у солоно-в'яленому вигляді.

Класифікація[ред.ред. код]

У родині описано 42 видів у 5 родах:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dooley, J.K. & Iwatsuki, Y. (2012). "A new species of deepwater tilefish (Percoidea: Branchiostegidae) from the Philippines, with a brief description of the status of tilefish systematics." Zootaxa 3249: 31-38.
  2. а б Nelson, J. S., and coauthors. 2004. Common and Scientific Names of Fishes from the United States, Canada, and Mexico, 6th ed., Special Publication 29. American Fisheries Society, Bethesda, MD.

Посилання[ред.ред. код]

  • Eol.org
  • Acero, A. and Franke, R., (2001)., Peces del parque nacional natural Gorgona. En: Barrios, L. M. y M. Lopéz-Victoria (Eds.). Gorgona marina: Contribución al conocimiento de una isla única., INVEMAR, Serie Publicaciones Especiales No. 7:123-131.
  • Breder, C.M. Jr., (1936)., Scientific results of the second oceanographic expedition of the "Pawnee" 1926. Heterosomata to Pediculati from Panama to Lower California., Bull. Bingham Oceanogr. Collect. Yale Univ., 2(3):1-56.
  • Béarez, P., 1996., Lista de los Peces Marinos del Ecuador Continental., Revista de Biologia Tropical, 44:731-741.
  • Castro-Aguirre, J.L. and Balart, E.F., (2002)., La ictiofauna de las islas Revillagigedos y sus relaciones zoogeograficas, con comentarios acerca de su origen y evolucion. En: Lozano-Vilano, M. L. (Ed.). Libro Jubilar en Honor al Dr. Salvador Contreras Balderas., Universidad Autonoma de Nuevo León:153-170.
  • Dooley, J.K., (1978)., Systematics and biology of the tilefishes (Perciformes: Branchiostegidae and Malacanthidae), with descriptions of two new species., U.S. Nat. Ocean. Atmos.


Abborre, Iduns kokbok.jpg Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.