Маланка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мала́нка або Меланка  — українське народне свято напередодні "старо­го" Нового року або святого Василія Великого (14 січня). Традиційний обряд із використанням масок та костюмів, які більшість ряджених роблять власноруч.

Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим - день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята).

В деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя»[1].

На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «ба­ба» Маланка та «дід» Василь.

У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.

В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (во­яки, лікарі та ін.)

На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.

На Буковині Маланку називають «Переберія». Свято закінчується купанням у річці.

[ред.] Примітки

  1. Меланку й Василя випікають ще перед Святим вечором і вони продовжують стояти на столі впродовж усіх Різдвяних свят.

[ред.] Посилання

[ред.] Література

Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт