Маланка
Мала́нка або Меланка — українське народне свято напередодні "старого" Нового року або святого Василія Великого (14 січня). Традиційний обряд із використанням масок та костюмів, які більшість ряджених роблять власноруч.
Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим - день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята).
В деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя»[1].
На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь.
У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.
В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)
На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.
На Буковині Маланку називають «Переберія». Свято закінчується купанням у річці.
[ред.] Примітки
- ↑ Меланку й Василя випікають ще перед Святим вечором і вони продовжують стояти на столі впродовж усіх Різдвяних свят.
[ред.] Посилання
- Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік)
- Маланка у селах на Буковині у різні роки. Фото
- Маланка у Чернівцях 16.01.2011. Відео та фото
- Маланка в Новоселице. Фото
- Маланка в Боянах. Відео та фото
- Маланка у Горбово (20 км від Чернівців). Відео та фото
- Маланка у с. Чагор. Відео та фото
- Маланка у с. Вашківці. Фото
- Буковинські маланки.
[ред.] Література
Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
