Мала Ведмедиця (сузір'я)

Мала Ведмедиця
Латинська назва	Ursa Minor
Род. відмінок	Ursae Minoris
Скорочення	UMi
Пряме піднесення	15h m
межі	від 0h 00m до 24h 00m
Схилення	75° '
межі	від 66° ' до 90° '
Площа	256 кв.град. (56)
Зірки	3 яскравіше 3m
	13 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	Полярна 1,97m
Метеорні потоки	Урсиди
Суміжні сузір’я	Дракон Жираф Цефей
Спостерігається у широтах між +90° i −0° Ввечері найкраще спостерігати протягом цілого року. Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Сузір'я Дракона та Малої Ведмедиці із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого в Лондоні, бл. 1825

Мала́ Ведме́диця, Малий Віз (народн. Пасіка) (лат. Ursa Minor) — сузір'я у північній півкулі неба. Містить 40 зір, видимих на голе око.

До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву сузір'я як Малий віз, після реформи застосовується відповідник російського терміну.

Історія

Стародавнє сузір'я. Зараховано до каталогу зоряного неба Альмагест, укладеного Клавдієм Птолемеєм. Зі стародавніх часів сузір'я використовували фінікійські мореплавці для навігації й орієнтування.

Зорі

Найяскравіша зірка сузір'я — Полярна.

β Малої Ведмедиці (Кохаб) — зоря, яка в період з 2000 по 500 рік до н. е. була найближчою до північного полюса світу і виконувала сучасну роль Полярної зорі.

Астеризм Малий Ківш утворює характерну фігуру на небі. Включає сім зірок — α (Полярна), β (Кохаб), γ (Феркад), δ, ε, ζ і η Малої Ведмедиці. Малий Ківш нагадує формою астеризм Великий Ківш, який розташований неподалік у сузір'ї Великої Ведмедиці.

Дві крайні зорі Ковша (Кохаб і Феркад) іноді називають «Вартові Полюси».

Література

• Мала Ведмедиця // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 267. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Посилання

WIKISKY.ORG Мала Ведмедиця

Див. також

Список зірок сузір'я Малої Ведмедиці

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.