Малий Куяльник
Малий Куяльник | |
---|---|
46°51′39″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 46.86102000002777856° пн. ш. 30.45396300002778034° сх. д. | |
Витік | на північ від с. Бірносове |
Гирло | Хаджибейський лиман |
• координати | 46°51′39″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 46.86102000002777856° пн. ш. 30.45396300002778034° сх. д. |
Країни: |
Україна Одеська область |
Регіон | Одеська область |
Довжина | 89 км |
Площа басейну: | 1540 |
Притоки: | Середній Куяльник (ліва) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мали́й Куя́льник — річка в Україні, в межах Роздільнянського, Березівського та Одеського районів Одеської області. Впадає до Хаджибейського лиману (басейн Чорного моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 89 км, площа водозбірного басейну 1540 км². Похил річки 0,8 м/км. Долина коритоподібна, з крутими схилами, розчленованими ярами; її ширина 1,5—3 км. Заплава завширшки до 1,3 км. Річище помірно звивисте, влітку часто пересихає. Споруджено водосховище і ставки (бл. 25). Використовується на зрошення, рибництво.
Розташування[ред. | ред. код]
Малий Куяльник бере початок на північ від села Бірносове. Тече переважно на південний схід. Впадає до Хаджибейського лиману на південний схід від села Білки.
Основна притока: Середній Куяльник (ліва).
Над річкою розташовані селища Цебрикове і Радісне, а також чимало сіл.
Література[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- (рос.) Белозоров С. Т. Материалы к изучению растительности долины Малого и Среднего Куяльников // Записки Одесского общества естествоиспытателей. — 1929. — Том. 45. — С. 117–140.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 53. — (№ 757).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 346
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |