Малий Олімп
| Улудаг | ||||
 | ||||
|
Координати: 40°04′10″ пн. ш. 29°13′17″ сх. д. / 40.06944° пн. ш. 29.22139° сх. д. | ||||
| Країна |
 Туреччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Бурса | |||
| Розташування | Туреччина, Бурса (іл) | |||
| Система | Улудаг (гори) | |||
| Тип | гора і пам'ятка | |||
| Висота | 2543 м | |||
| Висота відносна | 1504 м | |||
  Улудаг Улудаг (Туреччина) | ||||
 | ||||
 Малий Олімп у Вікісховищі | ||||
Улудаг (тур. Uludağ [uˈɫudaː]; в античності — Малий Олімп, Місійський або Віфінський Олімп) — найзначніша гірська вершина хребта Улудаг, а також всієї західної частини п-ова Мала Азія. Висота 2543 м над р.м.[1] Розташована безпосередньо на південь від м. Бурса (до 1326 р. — Прусса). Гора Улудаг - це найвища гора в регіоні Мармурового моря. Її високий пік Kartaltepe становить 2543 м. Високі плато на півночі : Sarıalan, Kirazlıyayla, Kadıyayla і Sobra. У середньовіччі була відома як місце усамітнення православних візантійських ченців, через що турки, які захопили її, довгий час називали гору «Кешиш-даг» (букв. «чернеча гора»). Високі плато на півночі : Sarıalan, Kirazlıyayla, Kadıyayla і Sobra. Нині відома як найбільший гірськолижний курорт в Західній Туреччині. Навколо гори створений національний парк Улудаг.
На схилах гори у 1974-1989, існувала копальня та комбінат з видобутку та збагачення вольфрамової руди. Підприємство було закрито через високу собівартість продукції.
До вершини прокладено канатну дорогу — Канатна дорога Бурса-Улудаг.
Історія[ред. | ред. код]
Геродот згадує про страшного вепра, який водився на Місійському Олімпі. Під час полювання на нього загинув син лідійського царя Креза.
Перші відлюдники почали селитися в печерах гори ще за часів Діоклетіана. Відомий був "Поліхроніон", ігуменом якого в IX столітті був Мефодій Моравський. Іншим відомим подвижником гори Малий Олімп був Платон Студит (VIII століття), ім'я якого пов'язане з монастирями або скитами "Сімволех" ("Символів") і "Сакудіон" (грец. Σακκουδίων). Чернець Платон привертає до подвигу на горі свого родича, який увійшов в історію під іменем Федора Студита. Ігуменом одного з монастирів на Олімпі в першій половині X століття був просвітитель алан Євтимій. Також з горою Малий Олімп пов'язана діяльність Іоанникія Великого.
Клімат і рослинність[ред. | ред. код]
Високогірний клімат. Залежно від висоти температура знижується. З точки зору статистичних даних, 144,7 днів в році є морозними, підходять для катання на лижах, а період - з кінця березня по грудень.
- Від 350 м: лавр, оливкові, ялівець, горіх, верес, сосна, чагарники.
- 350-700 м: каштан, в'яз, бук, суничне дерево, полуниця, жовтий дуб, глід, кизил, оливкові, осика, модрина, лавр.
- 700-1000 м: каштан, бук, дуб, осика, модрина, кизил, глід, мушмула.
- Від 1000-1050: буковий ліс.
- 1500-2100 м від: Улудазька ялина, ялівець звичайний можжевельник, лохина, мучниця, шипшина, оленячий чортополох, верба, модрина, бук, граб, осика, чебрець, мускус, цикорій, весняна зірка, дикі яблуні.
Тварини[ред. | ред. код]
В національному Улудазькому парку водяться ведмеді, вовки, лисиці, білки, кролики, тхори, змії, дикі кабани, грифи, гірські орли, дятли, сови, голуби, гірські солов'ї та інші. Ендеміками є гриф-ягнятник, аполлон .
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малий Олімп
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Türkeikarte der Geographischen Fakultät der Universität Ankara. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
