Малинка (село)
| Малинка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська |
| Район/міськрада | Народицький |
| Рада | Калинівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1846 |
| Існувало до | 21 червня 1991 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°00′29″ пн. ш. 29°10′39″ сх. д.H G O |
| Карта | |
.svg)  Малинка | |
 Малинка | |
| Мапа | |
| |
Малинка — колишнє село в Українському Поліссі. Знаходилося в Народицькому районі Житомирської області.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
.jpg)
- 1846-63 роки — вперше «Слоб. Малинка» позначена на «Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії» (мапа Ф. Ф. Шуберта — 3 версти в дюймі), що була складена в 1846-63 роках, а надрукована в 1867 році.[1]
- у слободі Малинка Овруцького повіту проживали росіяни, вихідці з європейської півночі Росії, з так званого Помор'я, по віросповіданню належали до старообрядців-безпопівців, або, як вони кажуть, до Древлеправославної поморської церкви. За соціальним станом відносились до міщан, були приписані до Овруцької, Народицької, Житомирської та Радомишльської міщанських громад.[2]
- 1859 рік — «Малинка» — слобода поєзуїтська. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться в урочищі Толоконь, на відстані від повітового міста — 52 версти, від стану — 28 верст.
Має 12 дворів де проживає:
- чоловіків - 32,
- жінок - 33,
- всього жителів - 65.[3]
- 1866 рік — «Малинка» — слобода приватного володіння. Знаходиться на відстані від повітового міста — 60 верст, від стану — 35 верст.
Має 12 дворів де проживає:
- чоловіків - 54,
- жінок - 56,
- всього жителів - 110.
По віросповіданню - старообрядці.[4]
- 1893 рік — в Малинці нараховується:
- 24 родини і 97 осіб чоловічої статі.[5]
- 1906 рік — слобода «Малинка» перебуває в межах Ново-Вробївської волості. Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «ст. Малинъ».
Має 51 двір, де проживають 268 жителів чоловічої та жіночої статі. [6]
- на 1 грудня 1910 року слобода «Малинка» перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Ново-Вороб'ївської волості. Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 33 верст; поштова — «Ксаверовъ» — 5 верст; телеграфна — «Малинъ» — 33 верст.
Має 51 двір, де проживає 235 жителів чоловічої та жіночої статі.[7]
- 1913 рік — в «сл. Малинка» найбільші землевласники володіли землями[8]:
- "Андрияшинъ Влдм." мав 147 д. землі;
- "Андрияшинъ Серг." - 147 д.
- 1923 рік — село Малинка підпорядковане Недашківській сільській раді.[9]
- 13.07.1927 рік — Віслоцькій сільській раді підпорядковані с. Малинка Недашківської сільської ради[10] та х. Меленівці[11] чи х. Маленівці Калинівської сільської ради.[12]
- 1933 рік — в селі Малінка, що входило до складу Вислоцької сільради, за даними сільради, помер від голоду 41 чоловік
(в Книзі пам'яті зазначено 44 померлих, але троє з них виявились мешканцями Слободи Вислоцької).[13]
- 1941 рік — село Малинка перебуває в межах Базарського району.
Має 38 дворів в яких проживає
- 181 мешканець,
з них
- чоловічої статі - 64
- жіночої статі - 87.[14]
- 22 серпня 1941 рік — село Малинка окуповане фашистськими окупантами.[15]
- 1942-1943 роки — під час окупації села Малинка: — вигнано на каторжні роботи в Німеччину — 8 чоловік.[15]
- 12 листопада 1943 року — село Малинка визволене Червоною Армією.[15]
- 11.08.1954 рік — Слобідська сільська рада (сільрада сел Слобода і Малинка) була об'єднана з Калинівською сільською радою з підпорядкуванням сел Слобода та Малінка Калинівській сільській раді.[16]
- 1981 рік — населення Малинки становило 30 осіб. Підпорядковувалось Калинівській сільській раді.
- 1990 рік — село Малинка виселено через радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зняте з обліку 21 червня 1991 року Житомирською обласною радою.[17]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С. ХХІ-7.
- ↑ Таранець С. В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XX ст. [Текст] / С. В. Таранець // Україн. історич. журнал: Науковий журнал. — 2008/1. — N 3. — С.75. С.78.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.238.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.283.
- ↑ Таранець С.В. Розселення та соціально-економічне становище старообрядців Волині в XIX- на початку XX ст. [Текст] / С.В.Таранець // Україн. історич. журнал : Науковий журнал. - 2008/1. - N 3. - С.82.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.168.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.236-237.
- ↑ Юго-Западный край // Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. Составлена Юго-Западным отделением Российской Экспертной Палаты под общим наблюдением профессора М. В. Довнарь-Запольскаго, издание 1-е Т-ва Л. М. Фиш и П. Е. Волосов, 1913 г. — С.839.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С.354.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 95. С. 140.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 151.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 176.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 539—540.
- ↑ М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156–163.
- ↑ а б в ДАЖО — Фр.426 — оп.9 — спр.46а. — арк.29.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки / Гол.редколегії І. О. Рафальський. — Житомир: Волинь, 2007. — С. 140. С. 151.
- ↑ Рішення Житомирської обласної ради 21.06.1991 // Відомості Верховної Ради України. — 01.08.1991. — № 30 — С.843.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |