Малицька Костянтина Іванівна
| Костянтина Малицька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Костянтина Іванівна Малицька | |||
| Народилася |
30 травня 1872[1] Кропивник, Калуський район, Івано-Франківська область[1] | |||
| Померла |
23 лютого 1947[2] (74 роки), 22 січня 1947[3] (74 роки) або 17 березня 1947[4][1] (74 роки) Львів, Українська РСР, СРСР[1] | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар[2] | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР.svg){kind=small} Польська Республіка.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | вчителька, редакторка, публіцистка, письменниця, перекладачка, педагог | |||
| Сфера роботи | література[5][5], переклад[5][5], редагування[5][5] і педагогіка[5] | |||
| Заклад | Дзвінок (журнал) і Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника | |||
| Мова творів | українська[5][5] | |||
| Членство | Союз українок, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Рідна школа, Українське Крайове Товариство охорони дітей і опіки над молоддю і Жіноча громада Буковини | |||
|
| ||||
 Малицька Костянтина Іванівна у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Костянтина Іванівна Малицька (30 травня 1872, Кропивник, тепер Калуського району Івано-Франківської області — 17 березня 1947, Львів) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова)[6] — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».
Життєпис[ред. | ред. код]
Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію — у Львові. Вчителювала в народних школах невеличких міст Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства. Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти». Була однією із засновниць «Жіночої громади Буковини». Тривалий час працювала у виділі цієї організації як секретар. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю»
У 1912 році спільно з Марією Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 року. У 1914 році інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 р. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.
Влітку 1941 року ініціювала заснування товариства «Жіноча Служба Україні» та очолювала його до вересня 1941 року[7][8].
Померла у Львові 17 березня 1947 року Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 5.
Твори[ред. | ред. код]
Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» — у кн.: «Просвітні листки». Ч. І. — Львів, 1907), окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.[10][11][12]
У радянський час, з 1944 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, уклала універсальний покажчик дитячої літератури.
У 2016 році вперше з 1932 року побачила світ книга для дітей Костянтини Малицької «Чистенький і Юрзи-Мурзи» видавництва «Розумна дитина».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У Калуші на пошану Костянтини Малицької названа вулиця (на ній встановлена меморіальна таблиця з барельєфом), засновані з 2002 року щорічні премії для педагогів міської (у трьох номінаціях) і районної рад.[13][14]
-
Пам'ятник на могилі Костянтини Малицької -
Меморіальна таблиця на вул. Драгоманова, 12 (Львів), де працювала Малицька -
Барельєф у Калуші на вул. К. Малицької
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CM%5CA%5CMalytskaKonstantyna.htm
- ↑ а б Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 70. — 76 с.
- ↑ http://esu.com.ua/search_articles.php?id=61250
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
- ↑ Працювала під псевдоніми та криптоніми: Горський Стефан; Кропивницька Віра; Лебедів Віра; Лебедова Віра; Лужанська Віра; Чайка Дністрова; Растик; Vanellus; Кр. Софія; В. Л.; К.; К. М.; К. М…; к. м.; М.; М-а; М-ка К.; Віра Л. (Дивись тут [Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine.].)
- ↑ Паньківський К. Жіноча Служба Україні // Роки німецької окупації. — Ньюарк- Нью-Йорк-Торонто : Видавництво “Ключі”, 1965. — С. 43. — (“Життя і Мислі” кн. 7)
- ↑ Жіноча Служба Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 693. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 7, арк. 1.
- ↑ http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=235&Itemid=41
- ↑ http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=3049&start=4
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Премія Костянтини Малицької для калуських педагогів зросла більш ніж удвічі. ВІДЕО. — «Вікна», 2017.09.06. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Ірина Павлів – лауреат районної премії імені Костянтини Малицької. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.09.30. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Д. Огуй. Малицька Костянтина Іванівна [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 477. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Меленчук О. Шевченкіана Костянтини Малицької // Virtus. — 2018. — № 26. — Вересень. — С. 178—183.
- Константина Малицька — вихователька поколінь: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16504/file.pdf [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.]
Аудіозаписи творів[ред. | ред. код]
- Костянтина Малицька Соловей (аудіокнига);
- Костянтина Малицька Не забудь мене (аудіозапис прозової мініатюри);
- Костянтина Малицька В Січ ставай.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства
- Малицька Костянтина (біографія): https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/malicka-kostantina-biografia/ [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Стрілецька Голгофа. Спроба антології. — Львів: Каменяр, 1992. — 399 с.
- Гусар Ю. Подвижниця на культурно-освітній ниві: [30 травня — 140 років від дня народження письменниці Костянтини Іванівни Малицької] / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2012. 25 травня (№ 21). С. 4.
- Костянтина Малицька Твори. Упорядники: Івасюк О. М., Бузинська В. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2011. — 520 с.
- Товариство «Просвіта» у Львові: покажчик видань 1868—1939: каталог / НАН України; уклад.: О. Бербека, Л. Головата. — Львів: Львівська наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 1996. — 580 с. — ISBN 5-7702-0787-6.
- Костянтина Малицька Твори.
- Письменники Прикарпаття. Костянтина Малицька
- Тетяна Ткаченко Педагогічна рефлексія у прозі Костянтини Малицької
- Бойко Андріана КОСТЯНТИНИ МАЛИЦЬКОЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ЇЇ БІОГРАФІЇ.pdf Спогади Костянтини Малицької як джерело до вивчення її біографії / А. Т. Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота / редкол.: Козубовська І.В. (гол. ред.) та ін. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011. — Вип. 21. — С. 26–28.
Посилання[ред. | ред. код]
- Малицька Костянтина Іванівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 47-48.
- Хто автор пісні «Чом, чом, чом, земле моя…» // Українська газета плюс. — 2007. — 8—15 березня.
 Зовнішні аудіофайли
| |
|---|---|
|
Дмитро Гнатюк, «Чом, чом, чом, земле моя» |
|
- Народились 30 травня
- Народились 1872
- Уродженці Калуського району
- Померли 23 лютого
- Померли 1947
- Померли 22 січня
- Померли 17 березня
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Уродженці Кропивника (Калуський район)
- Українські педагоги
- Українські поетеси
- Українські прозаїки
- Українські феміністки
- Діячі «Рідної школи»
- Персоналії:Галич
- Персоналії:Герцогство Буковина
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Членкині «Союзу українок»