Малколм Вільямсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Малколм Бенджамін Вільямсон (англ. Malcolm Benjamin Williamson; 18 вересня 1893, Сідней2 березня 2003, Кембридж) — австралійський композитор, піаніст і органіст.

У 194450 роках навчався композиції у Ю. Гуссенса у Сіднейській консерваторії. З 1953 року (з перервами) жив у Лондоні. Мистецтво гри на органі і фортепіано вивчав під керівництвом Е. Лютьєнс і Е. Стайна. Виступав як піаніст і органіст. У 196162 роках читав лекції у Школі драматичного мистецтва у Лондоні, а також у ряді університетів і коледжів.

У 1976 році нагороджений орденом Британської імперії (командор ордена Британської імперії), у 1987орденом Австралії (офіцер ордена Австралії).

Твори
  • опери — Наша людина в Гавані (Our man in Havana, за Гремом Гріном, 1963, Лондон), Щасливий принц (The happy prince, за Оскаром Уайльдом, 1965, Фарнем), Юлій Цезар Джоуна (1965, Лондон) та інші;
  • балети, у тому числі Виставка (The display, 1964, Аделаїда);
  • кантата Світло і морок (The brilliant and the dark, 1966);
  • для оркестру — 2 симфонії (1956, 1969), симфонічні варіації (1961), concerto grosso (1965) та інші;
  • концерти з оркестром — 3 для фортепіано (1958–1962), для скрипки (1964), органу (1961);
  • камерно-інструментальні ансамблі;
  • твори для органу, для фортепіано;
  • вокальні твори;
  • музика до кінофільмів.

Література[ред.ред. код]

  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.