Малкольм Маггерідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Малкольм Маггерідж (24 березня 1903(19030324) — 14 листопада 1990) — британський журналіст.

В молодості Малкольм Маггерідж симпатизував комуністичним ідеям. Після роботи кореспондентом в Індії та Єгипті у 1932 він з дружиною 1932 року поїхав до Москви кореспондентом «Манчестер Гардіан». У СРСР він дуже швидко розчарувався в комунізмі.

У 1933 він вирішив перевірити чутки про голод в Україні. Він без дозволу радянських властей виїхав в Україну і також на Кавказ. Свої репортажі про жахливі сцени голоду він відправляв до «Манчестер Гардіан» дипломатичною поштою, що дозволило обминати цензуру. Не всі його матеріали пішли до друку, три його статті вийшли під псевдонімом. В них він відобразив масову загибель селян, хоча не вказав справжніх цифр трагедії. Завдяки цим статтям, а також статтям Ґарета Джоунса, з яким він познайомився в Москві, світ дещо довідався про розмах Голодомору.

Московський кореспондент «Нью-Йорк Таймс» Волтер Дюранті заперечував існування голоду. Так як Дюранті у 1932 отримав за свої репортажі про сталінські п'ятирічні плани премію Пулітцера, він мав високу репутацію у світі журналістики. Джоунс писав листи до газети Маггеріджа для підтвердження його інформації про голод. Тому між Маггеріджем та «Манчестер Гардіан» стався конфлікт щодо редакційної політики газети.

Після поїздки в СРСР розпочав роботу над сатиричним романом «Зима в Москві» (1934), в якому описав умови життя в соціалістичній утопії. Він рішуче виступив проти західних журналістів, які відмовлялися критикувати Сталіна. Пізніше він назвав Дюранті «найбільшим брехуном, якого він будь-коли зустрічав у світі журналістики».

Під час Другої світової війни він був британським розвідником.

Під впливом Матері Терези, яку відкрив світові своїми репортажами з Калькутти, він став переконаним християнином. А ще він був плідним письменником та медіа-зіркою.

За вагомий особистий внесок у донесення до світової спільноти правди про геноцид Українського народу під час Голодомору 1932–1933 років нагороджений (посмертно) орденом «За заслуги» III ступеня[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]