Мальованка (парк)

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка»
Розташування:	Хмельницька область, Україна
Площа:	16919,4 га
Заснований:	1999
Веб-сторінка:	http://www.malovanka.org.ua

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» створений в 1999 р. В 2004 р. рішенням Хмельницької обласної ради територія парку розширилась і становить 16919,4 га (в тому числі заповідної зони - 3160,4 га - 18,7%). Землі парку розташовані в Шепетівському та Полонському районах Хмельницької області.

Історія

Мальованка - край лісів, болот та озер. Через велику заболоченість,незначну родючість грунтів, він здавна залишався малоосвоєним. За переказами, саме в цих лісових нетрях український люд рятувався від набігів степовиків. Але в кінці XVIII і на початку XIX ст. колоністи з Німеччини, Польщі, Чехії поряд з українцями активно освоювали цей край. Серед лісів виникали числені хутори з гончарним та гутним ремеслом, адже на території парку зосереджені великі запаси будівельного та кварцового піску, різні глини. Тут виготовляли черепицю, посуд, іграшки-мальованки. Звідси вивозився каолін,тут добували болотну залізну руду. Проте в 30-ті роки XX ст. Шепетівський округ був прикордонною територією. Внаслідок масової колективізації та депортації з прикордонної зони колоністів хутори були ліквідовані, а Голодомор довершив розпочате. Про історію цього періоду тепер нагадують залишки садів на узліссях, галявини та їх назви - Ботвівщина, Острівщина, Стаховщина, Муравщина, Альбінеччине, Даусове, Брандісове. В XX ст. в с. Купино працював цегельний завод вогнетривів, в декількох місцях добували торф. Зараз на території парку є три невеликих села: Мальованка, Купине, Савичі. Промислових об'єктів немає, орні землі становлять лише 10% території. Жителі приватно добувають торф, варять з березової кори дьоготь, збирають на продаж гриби, ягоди, лікарські рослини.

Територія

Тут переважає відносно незмінений природний ландшафт. Поверхня відзначається рівнинним рельєфом, вкрита зандровими пісками на неглибоко залягаючих кристалічних породах. Понад 60% площі парку вкриті лісами. Це соснові, дубові крушиново-трясунковидноосокові, дубові ліщиново-орляково-конвалієві, дубові чорницеві ліси. Територією парку протікають малі річки Дружня і Лизне. Унікальними екологічними угрупуваннями є болота за участю сфагнових мохів, пухівки. У парку виявлено 14 видів, занесених до Червоної книги України - плаун баранець, плаун колючий, осока Буксбаума, осока затінкова, верба чорнична, лілія лісова, любки дволиста та зелено квіткова. Також тут стрічаються релікти: лазурник трилопатевий, верба лапландська.

Фауна

Територія парку є осередком, де зберігаються червонокнижні види тварин, зокрема тут зареєстровано 11 видів комах (бражник Прозерпіна, подалірій, жук-олень, ванесса чорно-руда, синявець мелеагр, сатурналія мала і ін.), 10 видів птахів (орел-карлик, лелека чорний, змієїд, підорлик малий, сорокопуд сірий та ін.), 5 видів ссавців (видра річкова, горностай, борсук та ін.). В парку часто можна зустріти козулю, бобра, лося, свиню дику, зайця, лисицю, білку та інших тварин.

Джерела

• Дудка С.О. Ліси Хмельниччини як визначальний фактор оздоровлення людини та довкілля / Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму «Основи молекулярно-гететичного оздоровлення людини і довкілля», 31 травня - 1 червня 2005 р., Інститут оздоровлення і відродження народів України
• Об'єкти природно-заповідного фонду Хмельниччини
• Т.Л.Андрієнко. Заповідні перлини Хмельниччини, Х, 2006 р.